Мучениця Василиса Нікомідійська, отроковиця
День пам'яті (н. ст.)
Місяця вересня на 3-й день
Мучениця Василиса Нікомідійська постраждала за віру Христову в часи імператора Діоклітіана. Правитель Нікомідії Олександр наказав схопити дев’ятирічну Василису і примушував її зректися Христа. Однак юна отроковиця виявила непохитну твердість у вірності своєму Господу. За це вона була піддана тривалим витонченим мукам.
Проте благодаттю Божою свята мучениця залишилася живою і неушкодженою. Цей очевидний для всіх присутніх прояв сили Божої так вразив правителя Олександра, що він теж увірував у Христа і сповідав себе християнином. Будучи охрещеним єпископом Антоніном та проживши недовго в істинному покаянні, він мирно відійшов до Господа, а слідом за ним і свята Василиса. Кончина її була мирною і супроводжувалася дивовижними знаменнями милості Божої († 309 р.).
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь мученице Василиссе Никомидийской, отроковице, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Васили́сса/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю,/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́.// Тоя́ моли́твами, я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.
Ще в розробці