Мучениця Васса та чада її, мученики Феогній, Агапій і Піст

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 21-й день

Мучениця Васса з синами Феогнієм, Агапієм і Пістом жила за царювання імператора Максиміана в місті Едесі Македонській на початку IV століття. Імператор оприлюднив закон, який наказував усім підданим принести жертву язичницьким богам з нагоди його дня народження. Багато християн, охоплених страхом, підкорилися, але міцно утверджені у вірі чинили героїчний опір.

Серед них була і свята Васса з синами. Вона походила із сенаторського стану і християнську віру прийняла від батьків, у ній же виховувала й своїх дітей. Чоловіком її був Валеріан, один зі знатних жителів міста, який згодом став язичницьким жерцем. Він перший приніс жертвоприношення й узливання ідолам. Тоді Васса відвела вбік синів і сказала, що їм не личить наслідувати батька, та розповіла, що, прагнучи до Христа й знехтувавши недовговічним, вони отримають нетлінні вічні блага від Господа.

Феогній, Агапій і Піст послухалися слів матері, відмовилися принести жертву ідолам. Тоді Валеріан доніс правителеві на свою дружину і дітей. На очах у матері стали катувати дітей. Старшого, Феогнія, підвісили і стругали залізними кігтями. Отроку Агапію здерли з голови до грудей усю шкіру, але мученик не видав жодного звуку. Нарешті, почали мучити й молодшого сина Піста. Мати не переставала надихати їх до терпіння страждань за Христа. Тоді отрокам відрубали голови.

Святу Вассу ув’язнили, язичники принесли їй їжу і переконували підкоритися наказу імператора. Вона нічого не відповіла їм і відкинула всі запропоновані харчі. Через сім днів ангел підкріпив її небесною їжею.

Під час подальших мук вона залишилася неушкодженою від вогню, води і звірів. Благодать Божа захистила Вассу так само від гарячої печі та ударів камінням. Коли її привели до язичницького капища, вона розбила статую Зевса. Тоді мученицю кинули в морську безодню. Але несподівано для всіх підплив корабель, і святу підняли на нього три світлоносних чоловіки. Преподобний Никодим Святогорець вважав, що це були її діти, раніше замучені.

Через вісім днів свята Васса сама зійшла з корабля до правителя острова Алон, що недалеко від Кізіка, у Препонтиді, або Мармуровому морі. Спочатку, спокушаючи багатими дарами й одягом, правитель умовляв, а після тортур примушував християнку принести жертву богам, лякаючи муками. Зрештою, він запитав її, чому вона не боїться померти. Васса відповіла: «Я поспішаю позбутися смерті й успадкувати життя вічне». Після биття палицями їй відсікли голову.

Згодом на честь мучениці на піднесеному місці спорудили церкву, яку звідусіль було видно морякам, котрі вважали її своєю покровителькою.

Відомо, що близько 450 року в Халкідоні вже існувала церква в ім’я святої мучениці Васси.

Молитва святій Васі позбавляє від зневіри, допомагає морякам у подорожах і батькам у вихованні. Мучениця також подає тим, хто звертається до неї, зцілення, стійкість у вірі й підтримку у важких життєвих обставинах.