Мучениця Пелагія Тарсійська
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 7-й день
Свята мучениця Пелагія жила в малоазійському місті Тарсі під час правління імператора Діоклетіана. Вона народилася в третьому столітті в Тарсі в сім’ї знатних язичників.
Дівчина відрізнялася надзвичайною красою, отримала гарну освіту. Імператор Діоклетіан вирішив зробити її дружиною свого усиновленого спадкоємця, який був полонений її красою.
Пелагія чула про християн, їхню віру і мучеництво і вирішила прийняти Хрещення від єпископа Клінона, який перебував тоді в Тарсі. Разом з нею охрестилися і частина її слуг.
Після цього вона відмовилася вступати в шлюб з прийомним сином Діоклітіана. Матір привела її до імператора, і той, побачивши її красу, захотів зробити її своєю дружиною.
Пелагія відмовила Діоклітіану, визнала себе християнкою і була спалена в розпеченому мідному волі. Кістки святої були зібрані місцевими християнами і поховані на одному із пагорбів в околицях міста. Імператор Константин I Великий побудував над мощами святої церкву.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь мученице Пелагии Тарсийской, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Пелаги́я,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди, я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю;/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя с любо́вию, поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами// я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак мученице Пелагии Тарсийской, глас 3
Вре́менная презре́вши/ и Небе́сных благ прича́стница бы́вши,/ вене́ц страда́ния ра́ди прии́мши,/ Пелаги́е всечестна́я,/ я́ко дар принесла́ еси́ кро́вныя пото́ки Влады́це Христу́./ Моли́ от бед изба́вити нас,// твою́ па́мять почита́ющих.
Ще в розробці