Мучениця Миропія Хіоська
День пам'яті (н. ст.)
Місяця грудня на 2-й день
Свята мучениця Миропія народилася в місті Ефесі на початку III століття. Вона рано втратила батька, і мати виховала її в християнській вірі.
Відвідуючи гроб мучениці Єрміонії (пам’ять 4 вересня), доньки апостола Филипа, свята Миропія брала миро від її мощей і лікувала хворих. Під час гоніння Декія (249–251) вона пішла з матір’ю на острів Хіос, де проводила час у пості та молитві.
Одного разу за велінням жорстокого правителя острова був замучений воїн Ісидор (пам’ять 14 травня), людина глибокої віри і великого благочестя. Свята Миропія таємно взяла і поховала тіло мученика. Воїни, яким наказали не допускати християн до тіла Ісидора, були засуджені на смерть. Свята зглянулася над засудженими й сама розповіла воїнам, а потім і правителеві про свій вчинок.
На суді вона сповідала себе християнкою. За це її жорстоко катували і потім кинули до темниці. Опівночі в темниці засяяло світло. Це з’явився святий Ісидор в оточенні ангелів, і вони прийняли душу Миропії. Темниця одразу наповнилася пахощами. Свята Миропія прийняла мученицьку кончину близько 251 року.
Сторож-язичник, вражений побаченим, розповів про це священникові. Він прийняв Хрещення і мученицьки помер за сповідання Христа.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь мученице Миропии Хиосской, глас 1
Доброму́ченице Миропи́е и Христа́ неве́сто нетле́нная,/ ны́не Ему́же предстои́ши, прекра́сная,/ ра́ны нося́щи пло́ти,/ я́ко ка́мни све́тлы и светообра́зны,/ и в крова́вую порфи́ру, я́ко цари́ца, облече́нная, пресла́вная,/ умоли́ Его́ за ны,/ я́же с любо́вию восхваля́ющия// хвалы́ побе́дными и пе́сньми твою́ Боже́ственную страсть.
Кондак мученице Миропии Хиосской, глас 3
По и́мени, о, страстоте́рпице Миропи́е,/ ми́ро источа́еши благода́ти чуде́с/ и пасе́ши всех, подоба́ющих и взыска́ющих/ и ве́рою и доброде́телию прибега́ющих к ра́це твое́й пречестне́й,// я́же держи́т прах твой.
Тропaрь, глaсъ №:
Добром§нице мmропjе и3 хrтA невёсто нетлённаz, нhнэ є3мyже предстои1ши, прекрaснаz, р†ны носsщи пл0ти, ћкw кaмни свётлы и3 свэтоoбрaзны, и3 въ кровaвую порфЂру, ћкw цари1ца, њблечeннаz, преслaвнаz, ўмоли2 є3го2 за ны2, ±же съ люб0вію восхвалsющыz хвалы6 побёдными и3 пёсньми твою2 бжcтвенную стрaсть.
Кондaкъ, глaсъ G.
Под0бенъ: Дв7а днeсь:
По и4мени, q страстотeрпице мmропjе, мЂро и3сточaеши бlгодaти чудeсъ и3 пасeши всёхъ, подобaющихъ и3 взыскaющихъ и3 вёрою и3 добродётелію прибэгaющихъ къ рaцэ твоeй пречестнёй, ћже держи1тъ прaхъ тв0й.
Ще в розробці