Мучениця Фотина (Світлана) самаряниня, її сини мученики Віктор, наречений Фотином, та Іосія; мучениці Анатолія, Фото, Фотида, Параскева, Киріакія, Домнина і мученик Севастіан

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 20-й день

Мученик Севастіан Римський († бл. 66) був градоначальником Атталії. Під час зустрічі зі святим Віктором, сином мучениці Фотини Самарянині, сказав йому: “Я знаю достовірно, що ти, твоя мати і твій брат — послідовники вчення Христа. Але я по-дружньому раджу тобі — підкорись волі імператора, за це отримуватимеш майно християн, яких ти доставиш нам. Твоїм же матері і братові я напишу, щоб вони не проповідували Христа відкрито. Нехай таємно сповідують свою віру”.

Святий Віктор відповів: “Я сам хочу бути проповідником християнства, як моя мати і брат”.

На це Севастіан відповів: “О Вікторе, всі ми добре знаємо, які лиха чекають за це тебе, мати і брата твого”.

Після цих слів Севастіан раптом відчув гострий біль в очах, змінився в обличчі й онімів. Три дні пролежав він сліпий, не вимовляючи жодного слова. На четвертий день він несподівано голосно промовив: “Тільки віра християн істинна, немає іншої істинної віри!”. Святому Віктору Севастіан, який знаходився поруч, сказав: “Мене закликає Христос”.

Невдовзі він охрестився і відразу прозрів. Слуги святого Севастіана, свідки дива, хрестилися за прикладом свого пана.

Чутки про те, що сталося, дійшли до імператора Нерона. Він наказав привести християн до нього на суд до Рима. Тоді Сам Господь з’явився сповідникам і сказав: “Я буду з вами, і Нерон буде переможений, і всі, хто служить йому”. Святого Севастіана Господь підбадьорив: “Блаженний, хто здійснить свій подвиг до кінця”.

У Римі святий Севастіан разом з іншими мучениками зазнав чимало мук. Нічого не добившись, імператор наказав обезголовити мучеників.