Мучениця Дарія Тимагіна

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 23-й день — знайдення мощей / серпня на 5-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповдіників Церкви Руської (перехідне) / місяця червня на 14-й день — Собор Дивєєвських святих / у другу неділю вересня — Собор Нижньогородських святих (перехідне)

Мучениця Дарія Тимагіна народилася наприкінці 70-х років XIX століття. Коли Дарії виповнилося п’ятнадцять років, вона стала ходити до мучениці Євдокії Шейкової, яка жила в селі Пуза Ардатовського повіту Нижньогородської губернії (нині село Суворово Дивєєвського району) і прославилася подвижницьким життям і чудесами. Один із ченців Саровської на честь Успіння Пресвятої Богородиці чоловічої пустині благословив Дарію йти келійницею до Євдокії, але її невіруючі батьки були проти цього. Вони просватали Дарію заміж, проте вона втекла до Євдокії. Батьки, побивши, повели Дарію додому і просватали вдруге, але вона знову пішла до подвижниці.

Дарія Тимагіна прожила у Євдокії двадцять років, які були роками безперестанної молитовної та посницької праці під керівництвом подвижниці.

18 серпня 1919 року Євдокія за доносом про переховування дезертира та агітацію проти Червоної Армії була засуджена командуванням карального загону на розстріл. Мучениця Дарія разом з іншими послушницями, мученицями Дарією Улибіною і Марією, добровільно вирішила розділити долю наставниці. За дві години до смерті священник церкви Успіння Богородиці села Пуза отець Василій Радугін причастив їх.

Послушниці супроводжували Євдокію до місця страти, прикриваючи собою від ударів батогів, і були розстріляні разом з нею 18 серпня на сільському кладовищі та поховані у спільній могилі, яку місцеві жителі шанували всі роки радянської влади.

У 2001 році мощі Нижньогородських мучениць були відкриті, і нині вони спочивають у церкві Успіння Богородиці села Суворового.

Тропарі, кондаки, молитви та величання