Мученики Симеон Воробйов і Димитрій Воробйов

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 4-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Брати Симеон і Димитрій народилися в селі Ключовому Максатихинського повіту Тверської губернії в благочестивій родині селянина Михайла Воробйова. Семен народився 1871 року, а Дмитро народився 1873-го, і під час гонінь 1937 року їм було за шістдесят років. Хоча брати й не були вельми освіченими, але були грамотними та зналися на церковній літературі, з дитинства були привчені до молитви і церковної служби.

Обидва брати служили в армії рядовими: Семен з 1903 до 1907 року, а Дмитро в 1914–1915 роках. До революції вони мали невеликі селянські господарства, у Семена були кінь, корова та вівця, а у Дмитра були дві корови, дві вівці і вітряк. Оскільки господарства були незначні, то під час революції й одразу після неї їх не відібрали, проте становище змінилося на початку тридцятих років: тоді братів заарештували, все їхнє майно конфіскували, а самих їх заслали разом з сім’ями на Урал. У Семена було два сини, одинадцятирічний Микола і п’ятирічний Михайло, а у Дмитра були дві доньки, чотирнадцяти й тринадцяти років, і одинадцятирічний син.

Через рік їм було дозволено повернутися на батьківщину, але ні майна, ні господарства їм не повернули. Семен ще до заслання був церковним старостою в храмі в селі Ключовому, і священник Олександр Дієвський, який приїхав до села, запропонував йому працювати при храмі сторожем. Його сина Миколу він навчив співати й читати на кліросі, і невдовзі він став виконувати обов’язки псаломщика. У свою чергу, Дмитро Михайлович, щоб не померти в рідному селі з голоду, обзавівся деяким господарством.

Головним у братах були віра і велика любов до храму. Тому, коли до села Ключового було призначено священником отця Олександра, він зупинився і жив у братів Воробйових. Ці благочестиві сім’ї були опорою парафії.

Настав 1937 рік. 23 липня Дмитра і Семена та сина його Миколу заарештували й ув’язнили в Бежецькій в’язниці. Відразу ж почалися допити. Жоден із в’язнів винним себе не визнав.

13 серпня Трійка НКВС засудила Семена і Дмитра на розстріл. Микола не отримав такий вирок тільки через те, що йому було на той час сімнадцять років, його засудили на вісім років виправно-трудового табору. Брати Симеон і Димитрій були розстріляні 17 серпня 1937 року.

У серпні 2000 року мученики Симеон Воробйов і Димитрій Воробйов були причислені до лику святих для загальноцерковного шанування.