Мученики сім братів: Орентій, Фарнакій, Єрос, Фірмос, Фірмин, Киріак і Лонгин

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 24-й день

Святі мученики семеро братів Орентій, Фарнакій, Єрос, Фірмос, Фірмин, Киріак і Лонгин були римськими воїнами. За царювання Максиміана (284–305) на греків напали скіфи, і на поєдинок зі скіфським вождем Марофом, який вирізнявся надзвичайною тілесною силою, наказано було вийти святому Орентію, також сильному й хороброму воїну. Орентій був християнином, так само як і шість його братів, котрі теж служили в імператорських військах.

Прикликаючи на допомогу Господа, святий Орентій переміг Марофа і таким чином зупинив навалу скіфів. Імператор захотів принести за цю перемогу жертву язичницьким божествам та запросив узяти участь і переможця — святого Орентія. Святий відмовився, оголосив себе християнином і сказав, що переміг ворога силою Істинного Бога Господа Іісуса Христа. Ні обіцянка почестей і багатства, ні погрози не змогли схилити святого до зречення від Христа.

Жорстокий і невдячний імператор наказав заслати святого й шістьох його братів, святих Фарнакія, Єроса, Фірмоса, Фірмина, Киріака і Лонгина на Кавказ. Під час шляху всі сім братів померли. Першим помер святий Єрос — 22 червня в Паремволі; за ним мученицьки помер святий Орентій: його кинули в море, прив’язавши йому камінь на шию. Архангел Господній Рафаїл виніс його на сушу із води в місті Ризе, на південному березі Чорного моря, де святий мученик відійшов до Господа; святий Фарнакій помер 3 липня в Кордилі; святі Фірмос і Фірмин померли 7 липня в Аспарі, на східному березі Чорного моря; святий Киріак помер у Зіганії 14 липня, а святий Лонгин помер на кораблі 28 липня. Бурею корабель був винесений на берег у Пітінді (Піцунді), де тіло святого мученика було поховано.