...
ps uoc

Мученики Хрисанф та Дарія і з ними мученики Клавдій трибун, Іларія, жінка його, Іасон і Мавр, сини його, Діодор пресвітер та Маріан диякон

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 19-й день

Святий мученик Хрисанф був сином сенатора Полемія, відомого александрійця, який за часів імператора Нумеріана (283–284) переселився разом з сином до Рима. Здобуши початкову освіту, Хрисанф став вивчати філософію. Не задовольнившись тим, що дала йому філософія, він відкрив для себе Євангеліє — книгу втіленої Премудрості.

Ведений Промислом, святий Хрисанф невдовзі знайшов керівника, якого шукав, в особі пресвітера Карпофора. Священник через гоніння переховувався в печері. Карпофор посвятив Хрисанфа в таємниці віри і охрестив його.

Сім днів потому мученик Хрисанф повернувся до міста і став проповідувати Христа. Це засмутило його батьків. Полемій спочатку намагався змусити його змінити погляди, обіцяючи насолоди і багатство. Потім він ув’язнив сина в похмурій камері, сподіваючись зломити його волю голодом.

Проте батько побачив, що піст і ув’язнення лише додають синові сил. Тоді він, за порадою друга, відвів його до чудово прикрашеної зали і запросив молодих дівчат, аби подолати його за допомогою спокуси. Але Хрисанф, прикликавши Бога на допомогу і згадавши про приклад ціломудреності Іосифа (Бут. 39), залишився нечуттєвим до їхніх ласк. Щоразу, як безсоромні дівчата наближалися до нього, їх починала долати сильна сонливість.

Після цього Полемію порадили запросити юну прекрасну діву на ім’я Дарія, уродженку Афін, яка зналася на філософії. Її, зодягнену в пишні наряди, представили Хрисанфу. Дарія спробувала вловити його міркування в тенета духовної омани. Він відповів їй тим, що описав видовище смерті й останнього Суду. Потім, коли вона спробувала нагадати йому про почесті, що належать богам, істинний філософ легко заперечив її доводи. Він показав, що безглуздо поклонятися стихіям — землі, воді і вогню — надаючи їм людських форм.

Почувши ці слова, Дарія і сама пройнялася істинною мудрістю. Вони вирішили зобразити шлюб, аби отримати можливість прожити цнотливо до самої смерті і підготуватися до ціломудреного шлюбу на Небесах.

Хрисанф і Дарія присвятили себе палкій проповіді серед римської молоді. Вони переконали безліч юнаків і дівчат зберігати цноту заради Бога. Язичники були стривожені цим і донесли на них префекту Келеріну. Той наказав заарештувати мучеників і передав Хрисанфа трибуну Клавдію.

Приведений до храму Юпітера, святий Хрисанф відмовився принести жертви. Тоді його зв’язали бичачими жилами, розмоченими у воді, щоб, висихаючи, вони повільно врізалися в його тіло аж до кісток. Але Бог дивовижним чином звільнив святого Хрисанфа від цієї та інших мук, які винайшли гонителі. Хрисанфа кинули до темниці, і вона засяяла Божественним світлом. Його били розгами, проте вони стали м’якими, мов пір’я.

Тоді і трибун Клавдій визнав могутність Божу разом зі всією сім’єю. Він сам, його дружина Іларія, сини Іасон та Мавр і воїни під його началом попросили святого Хрисанфа наставити їх у вірі. Вони приготувалися до Хрещення, приносячи дяку Богові, і оголосили, що готові за Його ім’я зазнати будь-яких мук.

Дізнавшись про це, Нумеріан прийшов у лють. Він наказав кинути Клавдія з каменем на шиї в море й обезголовити його синів та воїнів. Християни поховали тіла святих мучеників в підземній печері поряд з Саларієвою дорогою.

Свята Іларія оселилася тут, аби наглядати за світильниками і молитися біля могил мучеників. Коли воїни прийшли брати її під варту, вона попросила дати їй востаннє помолитися перед могилами святих мучеників. Закінчивши молитву, мучениця Іларія відійшла до Господа. Служниця поховала її в печері поруч з синами.

Побоюючись, щоб кількість навернених до Христа не зросла, імператор звелів ув’язнити Хрисанфа до жахливої Мамертинської в’язниці, смердючої і сповненої нечистот. Дарію ж відправили до блудилища. Але Господь знову відвідав своїх святих: Він оточив Хрисанфа світлом і невимовними пахощами та послав лева для хахисту Дарії від зазіхань на її чистоту. Свята заборонила левові з’їсти першого із блудників. Лагідно звернувшись до його розуму, вона змогла навернути його до Спасителя. Потім лев привів і решту чоловіків. Почувши слова Дарії, вони також навернулися до істинної віри.

Після цього префект Келерін наказав розпалити багаття біля входу. Тоді Дарія відіслала тварину на волю, будучи готовою до останньої битви.

Святі Хрисанф і Дарія були піддані новим тортурам, але не зазнали шкоди. Зрештою, їх кинули до рова, яких засипали камінням і землею. Так вони прийняли мученицьку кончину і досягли Царства Небесного.

Наступного року християни прийшли на це місце, аби відсвяткувати пам’ять небесного народження мучеників. Пресвітер Діодор і диякон Маріан служили Божественну літургію. Тоді Нумеріан наказав завалити вхід до печери, де звершувалося богослужіння. Воїни засипали печеру зверху землею. Усі, хто зібрався на богослужіння, причастилися Святих Христових Тайн і приєдналися до радості Хрисанфа, Дарії і тих, що з ними постраждали.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Молитва мученикам Хрисанфу и Дарии Римским

О, святи́и и преблаже́ннии страстоте́рпцы, му́ченицы Христо́ви Хриса́нфе и Да́рие! К ва́м у престо́ла Бо́жия предстоя́щим и моли́твенникам на́шим те́плым, ско́рым помо́щникам мы́, недосто́йнии, прибега́ем. Услы́шите ны́не сие́ моле́ние на́ше и умоли́те возлю́бленнаго ва́ми Го́спода на́шего Иису́са Христа́, Его́ же вы́ испове́дали в тя́жких муче́ниих свои́х пред безу́мными мучи́тели и гони́тели свято́й ве́ры Христо́вой, о на́с недосто́йных гре́шных. Вы́ у́бо ра́ди ве́ры Христо́вой мно́ги муче́ния претерпе́ли и умерщвлены́ бы́ша, Це́рковь Христо́ву украси́сте и венца́ми безсме́ртныя сла́вы увенча́ннии, в неизглаго́ланней ра́дости с ли́ки а́нгельскими в небе́сных селе́ниях водворя́етеся, Боже́ственным све́том облиста́еми. Яви́ти и на́м многомо́щное заступле́ние: ве́ру Христо́ву в чистоте́ сохрани́ти, в злострада́ниях и искуше́ниях му́жество прояви́ти, в жите́йских потре́бах дово́льство, в моли́твах постоя́нство и любо́вь к Бо́гу и бли́жним всегда́ име́ти. Наста́вите на́с, святи́и му́ченицы, моли́твами ва́шими на пу́ть спасе́ния, укрепи́те стопы́ на́ша тве́рдо и непоколе́блемо ходи́ти путе́м за́поведей Госпо́дних, вразумля́я заблу́ждшия, да́руя неду́гующим исцеле́ние, бе́дствующим избавле́ние, в супру́жестве живу́щим покрови́тельство, все́м же на́м вся́ ко спасе́нию поле́зная. Я́ко да ва́шими моли́твами наставля́еми и предста́тельством укрепля́еми, просла́вим Спаси́теля на́шего Го́спода Иису́са Христа́. Ему́ же подоба́ет вся́кая сла́ва, че́сть и поклоне́ние, со безнача́льным Его́ Отце́м и Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці