Мученики Фотій і Аникита Нікомідійські та багато з ними

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 12-й день

Мученики Аникита і його племінник Фотій були родом із Нікомідії. Аникита, військовий сановник, викривав імператора Діоклітіана (284–305 рр.), який встановив на міській площі знаряддя страти для залякування християн. Розгніваний Діоклітіан наказав мучити святого Аникиту, а потім кинути його на поживу звірам. Але випущений лев став лагідним і пестився до нього.

Раптово почався сильний землетрус, через що впало капище Геркулеса, і під міською стіною, яка обвалилася, загинуло багато язичників. Кат заніс меч, аби відсікти голову святому, однак сам упав непритомний. Святого Аникиту стали колесувати і палити вогнем, проте колесо зупинилося, а вогонь згас. Мученика кинули в казан з киплячим оловом, але олово охололо. Так Господь зберігав Свого раба для утвердження багатьох.

Племінник мученика, святий Фотій, привітав страждальця і сказав цареві: «Ідолопоклоннику, твої боги — ніщо!» Меч, занесений над новим сповідником, вразив самого ката. Мучеників посадили в темницю.

Через три дні Діоклітіан став умовляти їх: «Поклоніться богам нашим — і я прославлю вас та збагачу». Мученики відповіли: «Загинь ти зі своєю честю і багатством!» Тоді їх прив’язали за ноги до диких коней, але святі, тягнені по землі, залишалися неушкодженими. Не постраждали вони і в розпеченій лазні, яка розвалилася.

Зрештою Діоклітіан звелів розпалити величезну піч, і безліч християн, натхненних подвигами святих Фотія й Аникити, самі ступили в неї зі словами: «Ми християни!» Всі вони померли з молитвою на устах.

Тіла святих Аникити і Фотія не постраждали від вогню, і навіть волосся їхнє залишилося цілим. Бачачи це, багато хто із язичників увірував у Христа.

Мученики Аникита і Фотій постраждали за Христа в 305 році.

Тропарі, кондаки, молитви та величання