Мученики брати Іосиф та Ісаак Феодосіопольські

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 16-й день

Святі мученики Ісаак та Іосиф, рідні брати, народилися в місті Феодосіополі, або Карну (нинішній Ерзурум у Туреччині). Батько їхній був знатним мусульманином. Мати була християнкою, доброю і благочестивою жінкою. Вона таємно виховала Іосифа та Ісаака і ще одного сина, старшого, невідомого на ім’я, у християнській вірі.

Досягнувши зрілого віку, всі троє братів, із яких лише Іосиф був одружений, побажали піти подалі від свого батька-магометанина, щоб безперешкодно сповідувати віру в Господа Іісуса Христа. Вони звернулися з листом до імператора Никифора I (802–811 рр.), просячи його дозволу переселитися до Константинополя і вступити на службу при його дворі.

Отримавши сприятливу відповідь християнського государя, брати стали збиратися в дорогу. Старший невдовзі вирушив до Константинополя, а Іосиф та Ісаак були затримані за наказом еміра міста Феодосіополя. Братів запитали про причину переселення до Константинополя. Вони відповіли, на превеликий подив присутніх, зокрема й батька, що вони християни від самого народження і тому тікають від нечестивих, бажаючи вільно сповідувати свою віру.

Ніякі вмовляння і погрози не похитнули мужніх сповідників. Скликавши раду вельмож, емір виніс братам смертний вирок. На місці страти, схиливши коліна, святі Ісаак та Іосиф піднесли молитву до Господа, після чого кат відсік їхні чесні голови. Це сталося 808 року.

На непоховані тіла святих мучеників уночі спустився надзвичайно світлий стовп світла і став над ними. Наступного дня, вражені цим знаменням, магометани просили християн міста віддати святі тіла мучеників похованню.

На місці поховання святих Іосифа та Ісаака згодом був побудований храм і освячений в ім’я Пресвятої Трійці.