...

Мученики Акиндин, Пігасій, Афоній, Єлпідифор, Анемподист і ті, що з ними

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 2-й день

Мученики Акиндин, Пігасій і Анемподист, придворні перського царя Сапора II (310–381), були таємними християнами. Коли цар підняв гоніння на християн, заздрісники донесли йому на них. Викликані на суд до царя, святі мученики безбоязно сповідали свою віру у Святу Трійцю.

Цар наказав бити їх батогами. Два рази змінювалися стомлені кати, а святі мученики не видали ні крику, ні стогону. Навіть цар не витримав напруги і знепритомнів. Усі вважали його померлим, але святі звернулися до Бога — і цар прийшов до тями.

Отямившись, Сапор звинуватив святих у чаклунстві й звелів повісити їх над багаттям, щоб задушити димом. Молитвами святих вогонь згас, а мотузки, якими вони були зв’язані, розпалися. Коли цар запитав їх, як це сталося, святі мученики повідали йому про Христа, Котрий творить такі чудеса.

Засліплений люттю, цар став хулити ім’я Господнє. Тоді святі виголосили: “Нехай будуть безмовні твої вуста”, — і цар заціпенів. Збожеволівши від страху і люті, він намагався жестами наказати, щоб відвели святих мучеників до в’язниці. Люди навколо не могли його зрозуміти, і він став біснуватися: зірвав з себе мантію, рвав на собі волосся, бив себе по обличчю.

Святий Акиндин пожалів Сапора й ім’ям Господнім звільнив його від німоти. Але й цього разу цар усе пояснив волхвуванням і продовжив мучити святих. Їх поклали на залізну решітку і розпалили під нею вогонь. Святі стали молитися. Раптом пішов дощ і погасив вогонь.

Бачачи чудеса, які відбувалися по молитвам святих мучеників, багато хто увірував у Христа і сповідав свою віру. Святі прославили Бога і закликали тих, хто увірував, прийняти Хрещення дощем, посланим на них. Один із катів, Афоній, всенародно попросив вибачення у святих мучеників за заподіяні їм страждання і мужньо пішов на страту за Христа. Вельможа Єлпідифор і мати царя також сповідали віру в Єдиного Істинного Бога.

Цар, бачачи, як зростає кількість християн та як муки святих Акиндина, Пігасія і Анемподиста зміцнюють християнську віру, оголосив народові, що святим мученикам і з ними Єлпідифору відрубають голови, але тіла їхні можуть бути взяті християнами для поховання. Коли святих мучеників вели за міські стіни до місця страти, величезний натовп супроводжував їх, прославляючи Христа. За наказом царя воїни знищили всіх християн (до семи тисяч), які йшли в процесії. Разом з іншими був убитий і Єлпідифор.

Акиндин, Пігасій і Анемподист разом з матір’ю царя були спалені наступного дня. Християни, які таємно прийшли вночі до місця страти святих, знайшли неушкоджені вогнем тіла святих мучеників і з честю поховали їх.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь мученикам Акиндину, Пигасию, Аффонию, Елпидифору и Анемподисту, глас 2

Страстоте́рпцы Госпо́дни,/ блаже́нна земля́, напи́вшаяся кровьми́ ва́шими,/ и свя́та селе́ния,/ прии́мшая телеса́ ва́ша:/ в три́знищи бо врага́ победи́сте/ и Христа́ со дерзнове́нием пропове́дасте:/ Того́ я́ко бла́га моли́те// спасти́ся, мо́лимся, душа́м на́шим.

Кондак мученикам Акиндину, Пигасию, Аффонию, Елпидифору и Анемподисту, глас 2

Благочести́выя и Богоно́сныя му́ченики,/ я́ко на земли́ оста́вльшия вся,/ прия́л еси́ в наслажде́ние благи́х Твои́х и упокое́ние,/ Акинди́на, Пига́сия, Анемподи́ста,/ с ни́миже Аффо́ния и Елпидифо́ра же,// Еди́не сый Преблаги́й.

Тропaрь, глaсъ в7:

Страстотeрпцы гDни, бlжeнна землS, напи1вшаzсz кровьми2 вaшими, и3 ст7а селє1ніz, пріи1мшаz тэлесA в†ша: въ три1знищи бо врагA побэди1сте, и3 хrтA со дерзновeніемъ проповёдасте: того2, ћкw бл7га, моли1те, сп7сти1сz, м0лимсz, душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ в7:

Бл7гочести6выz и3 бGонHсныz мч7ники, ћкw на земли2 њстaвльшыz вс‰, пріsлъ є3си2 въ наслаждeніе бlги1хъ твои1хъ, и3 ўпокоeніе, ґкіндЂна, пігaсіа, ґнемподjста, съ ни1миже ґфf0ніа и3 є3лпідіф0ра же, є3ди1не сhй пребlгjй.

Ще в розробці