...

Мученик Яків Блатов

Місяця жовтня на 31-й день

Мученик Яків народився 1880 року у селі Старе Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї селянина Степана Блатова. Яків закінчив церковноприходську школу, відслужив у армії рядовим.

До 1914 року Яків Степанович разом з батьком тримав кравецьку майстерню в Москві, яка обслуговувала кадетський корпус у Лефортові. У селі Блатови мали господарство, на якому працювали сезонні і наймані робітники. Яків Степанович зрідка приїжджав із Москви, щоб розрахуватися з ними і вирішити питання найму на зимовий сезон.

Після революції Яків Степанович деякий час продовжував працювати у майстерні, але у 1925–1926 роках, подарувавши майстерню дітям, переїхав до села.

Як активний парафіянин, він допомагав у влаштуванні храмових свят, молебнів і хресних ходів, допомагав у купівлі свічок, у випічці просфор. Святий був членом церковної ради, казначеєм церкви Різдва Богородиці, а з 1934 року до дня арешту був головою церковної ради.

Яків Степанович був заарештований 15 вересня 1937 року і ув’язнений у місті Каширі. На допитах він сказав:

«Контрреволюційною діяльністю серед колгоспників я не займався. Щоправда, я людина вільнодумна, і, вважаючи, що існує свобода слова, я інколи висловлював свої думки щодо окремих заходів радянської влади».

Я сказав у зв’язку з тим, що на зборах постало питання про трудову дисципліну: “Раніше на пана і то працювали три дні, а зараз змушують працювати цілий рік”.

Оскільки розпорядження про будівництво зерносушарок йде від керівників уряду та партії товаришів Сталіна та Молотова, а в колгоспі заліза немає, то треба звернутися за порадою до товаришів Сталіна та Молотова, щоб вони порекомендували, де нам дістати заліза. Вони керівники країни та знають, де його дістати. І коли представник району, що порушував питання про будівництво зерносушарки, подивився здивовано, я додав: “Що тут дивовижного? До царя раніше ходили, чому до них не можна?”»

Винним себе Яків Степанович не визнав. Обвинувальний висновок було складено на основі свідчень лжесвідків, і 11 листопада 1937 він був засуджений на розстріл.

Яків Степанович Блатов був розстріляний 13 листопада 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.