Мученик Неофіт Нікейський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 21-й день

Святий мученик Неофіт, родом із міста Нікеї, був вихований своїми батьками в суворому християнському благочесті. За доброту, стриманість і постійну молитву Богу угодно було ще в отроцтві прославити святого Неофіта даром чудотворіння. Подібно до Мойсея, святий отрок витягав воду із каміння міської стіни ударом руки і напував цією водою тих, хто страждав від спраги.

По молитві матері святого Неофіта, яка просила відкрити їй Промисел Божий про сина, сталося дивовижне явлення білого голуба, який сповістив про спасительну дорогу, що чекає на Неофіта. Явленням того самого голуба святий був виведений із рідної домівки і приведений до гірської печери, що слугувала притулком леву. Там прожив отрок до п’ятнадцяти років, вийшовши із неї лише раз для того, щоб поховати батьків і роздати майно жебракам.

Під час гонінь Діоклетіана (284–305) він добровільно з’явився в Нікею і сміливо став викривати нечестя язичницької віри. Розлючені гонителі повісили святого на дереві, били його воловими жилами і стругали тіло залізом. Потім його кинули в розпечену піч, але святий мученик залишився неушкодженим, пробувши в ній три дні і три ночі.

Мучителі, не знаючи, що зробити ще з Неофітом, вирішили вбити його. Один із язичників встромив спис у груди святого, і страждалець відійшов до Господа на шістнадцятому році свого життя. Це сталося близько 303–305 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання