Мученик Миколай Гусєв

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 26-й день / у четверту суботу після Пасхи — Собор новомучеників, які в Бутові постраждали (перехідне)

Мученик Миколай народився 9 грудня 1919 року у місті Москві в сім’ї коваля Івана Гусєва. Батьків своїх Миколай не пам’ятав, бо батько помер під час громадянської війни, а мати померла в 1920 році. Хлопчик виховувався у бабусі. 1926 року вона померла, й із родичів у Миколая залишилася тільки тітка в Москві, у якої він час від часу і знаходив собі притулок.

Втративши дім зовнішній, він знайшов свій дім у церкві; втративши родичів кровних, він знайшов більших родичів у Христі. У тридцятих роках Миколай збудував собі шалаш і вирив землянку в лісі неподалік Реутового в Московській області, поблизу святих джерел біля села Косино. Заробляв він тим, що збирав та здавав утильсировину, а також збирав та продавав гриби, і на ці кошти жив.

Згодом, збираючи матеріал для обвинувачення Миколая, слідчий запитав одного зі свідків, чи знає він Колю і хто він такий та чим займається. Свідок відповів: «Так, Колю знаю. Це Миколай Іванович Гусєв, блаженний Миколай. Жив він у шалаші, кілометрів за вісім від Косино в Нікольському лісі. Займається він зціленнями вірян, які звертаються до нього, вважає себе за блаженного і прозорливого. У шалаші він має ікони, лампади. Лікування він проводить шляхом видачі бульбашок з водою. Прославившись блаженним і прозорливим, Гусєв має серед вірян великий авторитет, через що до нього почалося велике паломництво вірян з метою отримання зцілення. Окрім того, Гусєв облаштовує нові святі джерела на святому озері, яких їм на сьогоднішній день відкрито вже чотири. Всім необхідним харчуванням та одягом Гусєва забезпечувала церковниця із села Косино. До Гусєва приїжджають на лікування з різних місць».

Співробітники НКВС, влаштувавши засідку в лісі неподалік куреня, де жив Миколай, 19 вересня 1937 року заарештували його. Він був ув’язнений до Бутирської в’язниці в Москві і того ж дня допитаний. Відповідаючи на запитання слідчого, Миколай сказав: «Паспорта я не маю, жити мені ніде. Я вирішив побудувати собі шалаш у лісі і там жити. Курінь будував я один і сам. У цьому курені я повісив ікони і влаштував п’ять лампадок. Олію для лампадок я купував в аптеці. Сьогодні я проходив лісом, повертаючись із Реутового до свого куреня, і зустрівся з невідомою мені громадянкою, яка мене запитала, де я живу. Я їй показав свій шалаш. Тоді ця жінка запитала, чи мені не страшно жити в лісі. Я відповів їй, що не страшно. І тільки хотів увійти до шалаша, як мене затримали працівники міліції і доставили до відділення».

— Хто будував шалаш у лісі Реутовського району? — спитав слідчий.

— Шалаш будував я серед літа для житла, — відповів Миколай.

Це було останнє питання короткого допиту. Коли слідчий висунув вимогу, щоб Миколай розписався під протоколом допиту, той категорично від цього відмовився. 8 жовтня трійка НКВС засудила Миколая на розстріл.

Миколай Іванович Гусєв був розстріляний 9 жовтня 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.