...

Мученик Меркурій Смоленський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 24-й день

Святий мученик Меркурій походив із княжого роду, був воїном. Вихований у православ’ї, він таємно вів подвижницьке життя. Святий був суворим посником і незайманим, а щоночі потай від усіх підносив у піснях подяку Господу.

У цей час, 1239 року, татарські полчища Батия підійшли до Смоленська і стали за двадцять пʼять верст від нього, на Довгомості. Місту і його святиням загрожувало розорення. Почувши про наближення ворогів, про руйнування Божих храмів, святий Меркурій сумував, у нього боліла душа. З кожним днем він більше і більше палав Божественною ревністю, бажаючи постраждати й покласти душу свою за віру Христову. І молитва його була почута.

У соборному храмі перед іконою Пресвятої Богородиці молився пономар. Він слізно просив про звільнення міста від ворогів. Раптом він почув голос від ікони: «Іди до раба Мого Меркурія на Подоллі і тихо скажи йому: тебе кличе Владичиця». Коли воїн прийшов до собору, він сам почув голос Пречистої Діви. Вона посилала його на боротьбу з ворогом і обіцяла небесну допомогу, вінець перемоги і вічне блаженство.

Святий Меркурій сповнився великої радості, бо Сама Цариця Небесна пообіцяла йому те, чого він давно вже прагнув усією душею: постраждати за своїх братів і за віру Христову. Тієї ж ночі воїн Христовий вирушив до татарського табору в Довгомості і вступив у боротьбу з ворожим полчищем. Прикликаючи ім’я Господа і Пречистої Богородиці, святий воїн винищив безліч ворогів. Татарські воїни з жахом бачили, що святому Меркурію допомагають у битві блискавичні чоловіки і промениста Жінка. Не в силах устояти проти воїна Христового, вони кинулися тікати. Сам святий Меркурій загинув у бою.

Жителі Смоленська, врятовані чудесним заступництвом Господа і Пресвятої Богородиці, з честю поховали тіло святого воїна-мученика у соборі на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Святкування мученику Меркурію було встановлено наприкінці XVI століття. Уже 1509 року жителі Смоленська називали його своїм головним заступником.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь мученику Меркурию Смоленскому, глас 2

Возсия́в, я́ко звезда́ многосве́тлая,/ в собо́рней це́ркви пред пречи́стым и чудотво́рным о́бразом Пречи́стей Богоро́дицы,/ за Ню́же и за град Смоле́нск пострада́,/ многоко́зненнаго и богоме́рзкаго царя́ Баты́я устраши́,/ и си́льнаго исполи́на победи́, и лю́ди удиви́,/ ду́шу свою́, многострада́льне Мерку́рие, за благоче́стие положи́,/ я́ко Заха́риина и А́велева я́сно вопие́т твоя́ кровь ко Го́споду.// И ны́не моли́ся за ду́ши на́ша.

Кондак мученику Меркурию Смоленскому, глас 4

Яви́ся во бране́х непобеди́мь во́ин,/ от ри́млян ро́дом,/ сыновство́ име́ гра́да Смоле́нска,/ я́ко бо сих ра́ди нарече́ся,/ я́ко от Богоро́дицы страж кре́пок посла́ся гра́ду,/ пе́сньми Мерку́рия ублажи́м,/ пра́зднующе ве́село па́мять его́,// я́ко да изба́вит град наш от беды́ ра́тник.

Тропaрь меркyрію, глaсъ в7:

Возсіsвъ, ћкw ѕвэздA многосвётлаz, въ соб0рнэй цRкви пред8 пречи1стымъ и3 чудотв0рнымъ џбразомъ пречcтыz бцdы, за ню1же и3 за грaдъ смолeнскъ пострадA, многок0зненнаго и3 богомeрзкаго царS батhz ўстраши2, и3 си1льнаго и3споли1на побэди2, и3 лю1ди ўдиви2, дyшу свою2, многострадaльне меркyріе, за бlгочeстіе положи2, ћкw захaріина и3 ѓвелева ћснw вопіeтъ твоS кр0вь ко гDу. и3 нhнэ моли1сz за дyши нaшz.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Kви1сz во бранёхъ непобэди1мь в0инъ, t ри1млzнъ р0домъ, сыновство2 и3мЁ грaда смолeнска: ћкw бо си1хъ рaди наречeсz, ћкw t бцdы стрaжъ крёпокъ послaсz грaду: пёсньми меркyріа ўбл7жи1мъ, прaзднующе вeселw пaмzть є3гw2, ћкw да и3збaвитъ грaдъ нaшъ t бэды2 р†тникъ.

Ще в розробці