Мученики Максим, Феодот і Аскліада (Аскліпіодота)

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 15-й день

Святі мученики Максим, Аскліада, або Аскліпіодота, і Феодот постраждали на початку IV століття за часів імператора Максиміана Галерія (305–311 рр.).

Знатні жителі міста Маркіанополя Максим і Аскліада вели благочестиве християнське життя. Своїм прикладом вони багатьох навернули до віри у Христа і до Святого Хрещення. Під час гонінь правитель Фракії Тіріс, об’їжджаючи підвладні йому міста, переслідував віруючих у Христа. Він покликав Максима й Аскліаду до себе й умовляв їх зректися Христової віри. Однак, бачачи тверду віру мучеників, він наказав жорстоко бити їх.

Тоді один благочестивий чоловік на ім’я Феодот став докоряти правителю за нелюдяність і жорстокість. Його також схопили і, повісивши на дереві, піддали катуванню залізними гаками. Потім трьох мучеників кинули до темниці.

Через два тижні Тіріс поїхав далі і повіз за собою святих мучеників. У місті Адріанополі він піддав їх ще більшим тортурам, наказавши палити їхні тіла розпеченими пластинами. Серед мук страждальці були втішені голосом з Неба, який укріпив їх у терпінні.

Після декількох днів катування мучеників кинули на поталу тваринам у цирку. Проте ведмедиця, випущена на святих Максима і Феодота, стала пеститися до них. Святу Аскліпіаду прив’язали до бика, але він став наче вкопаний, не рухаючись з місця.

Роздратований Тіріс вирушив далі і, не доїжджаючи до міста Філіппополя, у селі Салтіс став знову переконувати мучеників зректися Христа. Зрештою, він звелів відсікти їм голови.

Через деякий час Тіріс був покараний гнівом Божим: його вразила блискавка, коли він сидів на судилищі.