Мученик Ісидор, що на Хіоському острові

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 14-й день

Святий мученик Ісидор жив у III столітті на острові Хіосі, родом був із Александрії. У перший рік правління імператора Декія (249–251) було видано указ переписати всіх, хто здатен служити у військах Римської імперії. Святого Ісидора, рослого, з міцною статурою, прийняли до полку воєначальника Нумерія. Святий Ісидор був християнином, вів тверезе і стримане життя, був ціломудрений, уникаючи всіх язичницьких звичаїв.

Згідно з іншим імператорським указом усі воїни мали поклонятися римським язичницьким богам і приносити їм жертви. Ті, хто не підкорився указу, повинні були бути віддані на муки і смерть. Сотник доніс воєначальнику Нумерію, що Ісидор християнин. На допиті перед Нумерієм святий Ісидор безбоязно сповідав свою віру в Христа Спасителя і відмовився принести жертву ідолам. Нумерій переконував святого не піддавати себе мукам і коритися волі імператора, але святий Ісидор відповідав, що кориться лише волі вічного Бога, Христа Спасителя, і ніколи не зречеться Його.

Святий був відданий на муки. Під час катувань він славив Христа Бога і хулив язичницьких ідолів. Воєначальник велів відрізати святому язик, але й після цього святий продовжував виразно прославляти Христа. Нумерій в жаху впав на землю і сам втратив дар мови. Піднявшись за допомогою воїнів, він знаками зажадав собі дощечку і на ній написав наказ — відсікти голову святому Ісидору. З радістю зустрів святий Ісидор свій смертний вирок і сказав: “Славлю Тебе, Владико мій, що Ти з милості Своєї приймаєш мене у Свої небесні оселі!”

Помер мученик у 251 році. Після страти тіло його було кинуто без поховання, але друг святого, таємний християнин Аммоній, взяв його тіло і віддав землі. Пізніше і сам Аммоній прийняв мученицьку кончину в місті Кизику (пам’ять 4 вересня).

На початку XII століття руський прочанин ігумен Даниїл бачив мощі святого мученика Ісидора на острові Хіосі. Пізніше вони були перенесені до Константинополя і покладені в храмі святої Ірини.

Тропарі, кондаки, молитви та величання