Мученик Іоанн Попов

 

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 26-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Мученик Іоанн Васильович Попов народився 1867 року в Смоленській губернії в місті Вязьма в сім’ї священника. Після закінчення Московської духовної академії він там само викладав життя і труди вчителів давньохристиянської Церкви. У сорок років Іван Васильович одержав звання доктора церковної історії і став професором Московського університету. Він був одним із найосвіченіших людей ХХ століття. Архієпископ Іларіон (Троїцький) писав про нього: “Якби всі наші з вами знання скласти разом, то це буде ніщо перед знаннями Івана Васильовича”.

Напередодні Помісного Собору 1917–1918 років професор Попов брав участь у роботі Передсоборної наради в Петрограді. Він також був членом самого Собору, входив до комісії з реформи вищих духовних шкіл.

1924 року патріарх Тихон мав намір відправити Івана Васильовича на очікуваний VIII Вселенський Собор як церковного історика. У зв’язку з цим він доручив йому підготуватися зі всіх питань, які мали обговорюватися на Соборі. Але професор несподівано був заарештований і декілька місяців перебував у в’язниці на Луб’янці. Своє ставлення до радянської влади він висловив так: “Я, як християнин, не співчуваю в сучасному порядку речей антирелігійному й аморальному ухилу. Окрім цього, в радянській державі мені не подобається відсутність свободи слова, недоторканності особистості тощо; взагалі, я принциповий противник якої б то не було диктатури”.

Професор Попов був відправлений до Соловецького концтабору, де перебував разом з багатьма знаменитими архіпастирями. Він був покликаний на своєму особистому прикладі показувати той образ християнина, яким прославилися й просяяли святі отці і вчителі Церкви. Святий мученик всюди залишався все тим самим мурим, глибоким і спокійним професором-християнином.

1927 року Івана Васильовича засудили на заслання до Північного краю. Там він продовжував займатися наукою — працював над твором про святителя Григорія Ніського.

Повернувшись з заслання 1934 року, Іван Васильович оселився в селищі Люберці під Москвою. Але вже на початку наступного року Особлива нара при НКВС СРСР засудила його на п’ять років заслання до Красноярського краю. Там 9 жовтня 1937 року він був заарештований і ув’язнений до в’язниці в Єнісейську. На початку лютого 1938 року трійка НКВС засудила його на розстріл.

Мученик за Христа професор Іван Васильович Попов був розстріляний в Єнісейську 8 лютого 1938 року у віці сімдесяти одного року.

2003 року мученик Іоанн Попов був прославлений в лику святих.