Мученик Андрій Стратилат і з ним 2593 мученики
День пам'яті (н. ст.)
Місяця серпня на 19-й день
Мученик Андрій Стратилат був римським воєначальником за імператора Максиміана. Під час війни з Сирією святому Андрію було дано титул “стратилат”, тобто головнокомандувач. Вибравши невеликий загін, святий Андрій виступив проти противника. Його воїни були язичниками, і сам він ще не прийняв Хрещення, але увірував у Христа. Перед битвою святий Андрій переконував воїнів, що язичницькі боги є біси, і проповідував їм істинного Бога. З вірою в допомогу Божу невеликий загін воїнів переміг численне військо персів.
Коли святий Андрій повернувся із походу з перемогою, то багато хто став заздрити його славі. Правителю Антіоху донести, що святий є християнином і навернув до Христа підлеглих воїнів. Викликаний на суд, мученик сповідав Христа, за що був підданий тортурам. Воїнів, які були з ним, розіп’яли на деревах, але жоден із них не зрікся Христа.
Тоді імператор, боячись збурення війська, відпустив святого Андрія і його військову дружину, але таємно наказав під будь-яким приводом стратити порізно кожного. Отримавши звільнення, святий разом зі своїми воїнами прийшов до міста Тарс. Там вони прийняли Хрещення, а потім були вбиті в ущелині Тавра.
Перед смертю святий Андрій молився за всіх, хто вшановуватиме їхню пам’ять, і просив Господа послати людям цілюще джерело на місці, де проллється їхня кров. Під час цієї молитви мученики були усічені мечем. І тієї ж миті із землі витекло джерело.
Єпископи Петро і Нон, які хрестили воїнів, разом з кліриком поховали тіла мучеників. Один із кліриків, який віддавна страждав від злого духа, напився із джерела й одразу одержав зцілення. Чутка про це рознеслася серед навколишніх жителів, і вони стали приходити до джерела й по молитвам святого Андрія і 2593-х мучеників отримували благодатну допомогу від Бога.
Мученицька кончина святих настала близько 302 року.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь мученику Андрею Стратилату, глас 5
Земна́го са́на сла́ву оста́вив,/ Небе́сное Ца́рство насле́довал еси́,/ кро́вными ка́плями, я́ко пречу́дным ка́мением,/ нетле́нныя венцы́ украси́л еси́/ и ко Христу́ приве́л еси́ собо́р страстоте́рпец./ С ли́ки а́нгельскими в невече́рнем све́те/ незаходи́маго Со́лнца Христа́ обре́л еси́,/ свя́те Андре́е Стратила́те,/ Его́же моли́ с пострада́вшими с тобо́ю при́сно,// да спасе́т ду́ши на́ша.
Кондак мученику Андрею Стратилату, глас 4
В моли́твах Го́сподеви предстоя́,/ я́коже звезда́ со́лнцу предтеки́й,/ и жела́емое сокро́вище Ца́рствия узре́л еси́,/ ра́дости неизрече́нныя исполня́яся./ Безсме́ртному Царю́ в бесконе́чныя ве́ки,/ от А́нгел безпреста́ни хвали́мому, пое́ши, Андре́е Стратила́те.// С ни́миже моли́ся непреста́нно о всех нас.
Молитва мученику Андрею Стратилату
Святы́й му́чениче Андре́е Стратила́те, при́зри с Небе́снаго черто́га на тре́бующих твоея́ по́мощи и не отве́ргни проше́ний на́ших, но, я́ко при́сный благоде́тель и хода́тай на́ш, моли́ Христа́ Бо́га, да, человеколюби́в и многоми́лостив Сы́й, сохрани́т на́с от вся́каго лю́таго обстоя́ния: от тру́са, пото́па, огня́, меча́, наше́ствия иноплеме́нников и междоусо́бныя бра́ни. Да не осу́дит на́с, гре́шных, по беззако́ниям на́шим, и да не во зло́ обрати́м блага́я, дару́емая на́м от Всеще́драго Бо́га, но во сла́ву свята́го и́мене Его́ и в прославле́ние кре́пкаго твоего́ заступле́ния. Да моли́твами твои́ми да́ст на́м Госпо́дь ми́р по́мыслов, воздержа́ние от па́губных страсте́й и от вся́кия скве́рны, и да укрепи́т во все́м ми́ре Свою́ Еди́ную Святу́ю Собо́рную и Апо́стольскую Це́рковь, ю́же стяжа́л е́сть Честно́ю Свое́ю Кро́вию. Моли́ся приле́жно, святы́й му́чениче, да благослови́т Христо́с Бо́г держа́ву на́шу, да утверди́т во Святе́й Свое́й Правосла́вней Це́ркви живы́й ду́х пра́выя ве́ры и благоче́стия, да вси́ чле́ны ея́, чи́стии от суему́дрия и суеве́рия, ду́хом и и́стиною покланя́ются Ему́ и усе́рдно пеку́тся о соблюде́нии Его́ за́поведей, да мы́ вси́ в ми́ре и благоче́стии поживе́м в настоя́щем ве́це и дости́гнем блаже́нныя ве́чныя жи́зни на Небеси́ благода́тию Го́спода на́шего Иису́са Христа́, Ему́же подоба́ет вся́кая сла́ва, че́сть и держа́ва со Отце́м и Святы́м Ду́хом, ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь с™aгw, глaсъ є7:
Земнaгw сaна слaву њстaвивъ, нбcное цrтво наслёдовалъ є3си2: кр0вными кaплzми, ћкw пречyднымъ кaменіемъ нетлBнныz вэнцы6 ўкраси1лъ є3си2, и3 ко хrтY привeлъ є3си2 соб0ръ страстотeрпєцъ. съ ли6ки ѓгGльскими въ невечeрнэмъ, свётэ, незаходи1маго сlнца хrтA њбрёлъ є3си2, с™е ґндрeе стратилaте: є3г0же моли2, съ пострадaвшими съ тоб0ю при1снw, да сп7сeтъ дyшы нaшz.
Кондaкъ прaздника, глaсъ в7:
Въ мlтвахъ неусыпaющую бцdу, и3 въ предстaтельствахъ непрел0жное ўповaніе, гр0бъ и3 ўмерщвлeніе не ўдержaста: ћкоже бо животA м™рь, къ животY престaви, во ўтр0бу всели1выйсz приснодёвственную.
Ще в розробці