Лукіанівська ікона Різдва Пресвятої Богородиці

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 8-й день

Лукіанівська ікона Різдва Богородиці знаходилася в храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці в селі Ігнатіївському. 1594 року вона тричі опинялася в пустельному місці Поковитино-Рамення, недалеко від села. Священник Григорій, порадившись з парафіянами, попросив у патріарха Іова благословення перенести храм на місце явлень ікони. Разом з перенесеною церквою переселився і священник.

Під час польсько-литовської навали церква була розграбована. 1640 року до Рамення прийшов із Углицького монастиря молодий подвижник Іларіон, який пізніше прийняв постриг з ім’ям Лукіан. Він знайшов у занедбаній церкві дві ікони, які залишилися неушкодженими: храмову, на честь Різдва Пресвятої Богородиці, і запрестольну, Смоленську. На честь явленої чудотворної ікони було збудовано новий храм і засновано Лукіанівську обитель.

Особливої популярності ікона Різдва Пресвятої Богородиці набула 1771 року, коли в країні пронеслася страшна морова пошесть. Жахливі численні жертви, які вона принесла, змусили народ звернутися зі всією ревністю до Бога і Його Пречистої Матері з благанням про порятунок від напасті, що спіткала людей. У шосту неділю після Пасхи було звершено хресний хід навколо міста з чудотворною іконою Різдва Пресвятої Богородиці із Лукіанової пустині. Після цього чума відступила.

Нині оригінал Лукіанівської ікони втрачено, однак у 1992 році було знайдено шанований список ікони ХІХ століття.