Єрусалимська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 12-й день

Єрусалимська ікона Божої Матері, за переданням, була написана святим апостолом Лукою в Гефсиманії через п’ятнадцять років після Вознесіння Господа.

У 463 році за візантійського імператора Льва Великого ця ікона із Єрусалима була принесена до Царгорода і стояла в церкві Богоматері, іменованій “Пігія”, що означає “Джерело”.

За імператора Іраклія (575–641 рр.) місто взяли в облогу скіфи. Проте врятувала його від захоплення саме молитва всього міста перед цим святим образом. На згадку про це диво ікону перенесли до одного із головних храмів Візантії — Влахернської церкви, де вона і зберігалася протягом майже трьох століть.

988 року ікона була принесена до Корсуня (сучасного Херсонеса), старогрецького міста-держави в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя). Ікона була подарована Київському князю Володимиру, який заволодів містом, прийняв там християнство і одружився з донькою візантійського імператора. Коли рівноапостольний князь повертався до Києва, то привіз святі ікони та інші церковні реліквії. Після прийняття християнства новгородцями святий Володимир відправив їм цей образ Богородиці.

У 1571 році ікона опинилася в Москві. Під час навали Наполеона в 1812 році оригінал зник, а згодом дивовижним чином знову опинився в Єрусалимі, в храмі Гробниці Пресвятої Богородиці. Святий образ і донині зберігається там.

Тропарі, кондаки, молитви та величання