Явлення ікони Пресвятої Богородиці у Казані

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 8-й день

8 липня 1579 року в місті Казані відбулося з’явлення чудотворної ікони Божої Матері, яке особливо посприяло проповіді православ’я в тих краях.

28 червня 1579 року страшна пожежа, яка почалася біля церкви святителя Миколая Тульського, винищила частину міста і обернула на попіл половину Казанського Кремля. Зловтішалися шанувальники Магомета, думаючи, що Бог розгнівався на християн. «Віра Христова, — каже літописець, — зробилася притчею і наругою». Але пожежа в Казані стала ознакою остаточного утвердження православ’я на всій тій землі.

Місто повставало із руїн, і разом з іншими погорільцями неподалік від місця початку пожежі зводив будинок стрілець Даниїл Онучин. Його дев’ятирічній доньці Матроні з’явилася в сонному видінні Божа Матір і повеліла дістати Її ікону, зариту в землі ще під час панування мусульман таємними сповідниками православ’я. Проте на слова дівчинки не звернули уваги.

Тричі з’являлася Богородиця і вказувала місце, де прихована чудотворна ікона. Нарешті, Матрона зі своєю матір’ю стали копати в зазначеному місці і знайшли святу ікону. На місце дивовижного знайдення прибув архієпископ Єремія на чолі духовенства. Він переніс святий образ до розташованого поруч храму в ім’я святителя Миколая, звідки після молебню його перенесли з хресним ходом до Благовіщенського собору, який був першим православним храмом міста Казані. Під час хресного ходу отримали зцілення два сліпці, Іосиф і Микита.

Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її знайдення та опис чудес були послані 1579 року до Москви. Цар Іоанн Грозний наказав спорудити на місці з’явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де й була поміщена свята ікона, та заснувати жіночий монастир. Матрона і її мати, які послужили знайденню святині, прийняли постриг у цій обителі.

У Миколаївському храмі, де був звершений перший молебень перед Казанською іконою, був тоді священником майбутній священномученик Єрмоген, патріарх Московський. Через п’ятнадцять років, у 1594 році, вже будучи митрополитом Казанським, він склав оповідь про священні події, очевидцем й учасником яких був: «Повість і чудеса Пречистої Богородиці чесного, славного з’явлення Її образа, що в Казані».

Тропарі, кондаки, молитви та величання