Яхромська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 14-й день

Яхромська ікона Божої Матері з’явилася отроку Космі (пам’ять 18 лютого), який супроводжував хворого. Він зупинився на березі річки Яхроми, недалеко від Володимира, і хворий заснув. Раптом Косма побачив яскраве світло і почув голос: “Слухай і розумій слова життя, вияви життя богоугодне і зажадай радості праведних, щоб насолодитися вічними благами”. Світло виходило від ікони Успіння Пресвятої Богородиці, яка з’явилася на дереві. Отрок Косма зняв ікону, підніс до хворого — і той одразу зцілився.

Після цього Косма попрямував до Києво-Печерської обителі, де був пострижений і виріс для самостійних духовних подвигів. За таємним навіюванням Божим преподобний Косма взяв з собою чудотворну ікону і пішов на берег Яхроми туди, де знайшов цей образ. Преподобний Косма спорудив храм на честь Успіння Божої Матері, у якому поставив Яхромську ікону. Згодом там виникла обитель.

У деяких джерелах Яхромську ікону називають Ахренською (Яхренською).

У XVII столітті, вірогідно, за царя Олексія Михайловича, із Космина монастиря був узятий до Москви “чудотворний мідний литий” образ Пресвятої Богородиці. Згідно з переданням, образ було повернуто до обителі в 1685 році. Подальша його доля неясна.

Протягом XVIII–XIX ст. “Яхромською” в Косминому монастирі називали два зображення Божої Матері: образ Богородиці з Немовлям, за іконографічним типом “Розчулення”, і стародавню ікону Успіння. В обителі урочисто святкували явлення преподобному Космі Яхромської ікони (14/27 жовтня) і пам’ять Успенської ікони (у дев’яту п’ятницю після Пасхи). Обидві ці святині Косминої обителі не збереглися.

Ще одна шанована монастирська ікона Яхромської Божої Матері, зображена на срібному ковчезі-мощевику початку XVI століття, сьогодні перебуває в музеї в місті Суздалі.

Сучасні дослідники вважають, що цей стародавній образ був родовою святинею або самого преподобного Косми, або зціленого “боярина” зі знатного роду Секеріних. Протягом двох століть він зберігався в Косминій обителі, а в XVII столітті разом з явленим “чудотворним мідним литим образом” був узятий до Москви і залишився в царському храмі Благовіщення.