Словенська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 23-й день

Чудотворна Словенська ікона Божої Матері була дивовижним чином знайдена 15 травня 1628 року Титом Гавриловим, жителем села Шерстнєво Костромської губернії.

Передання свідчить про те, що, з’явившись у видінні важко хворому, паралізованому й сліпому Титові, Пресвята Богородиця наказала йому йти до річки Словинки. У застарілій, занедбаній церкві за престолом, під деревом, пророслим крізь зруйновану покрівлю храму, він мав знайти Її святу ікону.

Отямившись, цілковито здоровий Тит, не зволікаючи ні хвилини, разом з місцевим священником Євдокимом пішов шляхом, вказаним у видінні Божою Матір’ю. В одному із сіл, які зустрілися їм дорогою, жив і промишляв полюванням звіролов на ім’я Іакинф. Саме він і привів подорожніх до давньої церкви, яка вже понад шість десятиліть стояла занедбаною. За престолом старого храму стояв прекрасний образ Божої Матері, який випромінював дивовижне світло.

Знайдення чудотворної ікони Тит Гаврилов вважав знаменням для себе. Він прийняв рішення не повертатися додому, а залишився на місці явлення ікони і пізніше прийняв чернецтво. Від образа Пресвятої Богородиці відтоді стали відбуватися численні чудеса.

За велінням царя Михаїла Федоровича Романова і з благословення патріарха Філарета в 1635 році на місці дивовижного явлення святого образа був заснований чоловічий монастир — Словенська пустинь, яка проіснувала до 1764 року. Чудотворна ікона після скасування монастиря була перенесена до сільського дерев’яного храму, нині в селі Словинка Костромської області.

1806 року поруч з дерев’яним було побудовано кам’яний храм на честь чудотворної Словенської ікони Божої Матері, перебудований в 1892 році.

Сьогодні чудотворний Словенський образ, як і раніше, подає розраду й милосердне заступництво всім вірянам, які звертаються з палкими молитвами до Цариці Небесної.