Шуйська-Смоленська ікона Божої Матері
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 2-й день
Історія появи чудотворного Шуйсько-Смоленського образа Богоматері пов’язана з пошестю чуми, яка вразила місто Шую 1654 року. Оповідь про ікону повідомляє, що парафіяни церкви Воскресіння запропонували написати новий образ Богородиці Одигітрії Смоленської «задля визволення від бід і нещасть, що їх спіткали».
Написання нової ікони було доручено іконописцю Герасиму Тихоновичу Іконникову в 1655 році. Невдовзі хвороба припинилася, а від ікони продовжували відбуватися чудеса.
Незвичайність іконографії оповідь пояснювала першим дивом, яке відбулося від ікони. Декілька разів, коли іконописець намагався зробити зображення Богоматері Смоленської згідно з іконописним оригіналом, дивовижним чином змінювалося становище рук і ніг Немовляти Христа. Не наважуючись більше виправляти побачене, він вважав це дивом і явним виявом Промислу Божого. Іконописець повідомив про те, що сталося, начальству і городянам. Народ був вражений та наляканий таким дивом і з благоговінням прославляв Бога. Іконописець дописав таку ікону, як вона сама накреслилася.
За указом царя Олексія Михайловича від 21 липня 1667 року і з благословення патріарха Іоасафа до Шуї було направлено комісію з метою встановлення справжності чудес. Відтоді ікона офіційно вважається чудотворною.
1922 року в Шуї чудотворну Шуйську-Смоленську ікону Пресвятої Богородиці було вилучено із храму. З того часу місце її перебування невідоме.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Шуйской-Смоленской», глас 4
Я́ко многоце́нное сокро́вище прия́т град Шу́я/ чуде́сно напи́санную ико́ну Твою́,/ Пресвята́я Влады́чице, Де́во Богоро́дице,/ во исцеле́ние лю́тыя я́звы и во утеше́ние правосла́вных Тобо́ю дарова́нную,/ от нея́же исто́чники благода́тныя и до ны́не оби́льно излива́ются./ Проба́ви, Пречи́стая, и на бу́дущее вре́мя ми́лости Твоя́ ве́дущим Тя,/ храни́ град Твой и всю Ру́сскую зе́млю// и спаса́й люде́й, к Тебе́ с ве́рою и любо́вию притека́ющих.
Ин тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Шуйской-Смоленской», глас 4
Всеблага́я и преми́лостивая Засту́пнице ро́да христиа́нскаго,/ Пречи́стая Де́во Богоро́дице,/ припа́дающе пред святы́м и чудотво́рным Твои́м о́бразом,/ и́мже от лю́таго смерто́носия град Шу́ю дре́вле изба́вила еси́,/ уми́льно взыва́ем Ти:/ не преста́й под кро́вом Своея́ бла́гости/ сохраня́ти от бед и обстоя́ний град Твой/ и вся гра́ды и ве́си страны́ Русския/ и моли́ти Сы́на Твоего́, Христа́ Бо́га на́шего, // да спасе́т ду́ши на́ша.
Ще в розробці