...

Рудненська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 12-й день

Чудотворна Рудненська ікона Божої Матері була явлена 1687 року в містечку Рудня Могилівської єпархії. 1689 року місцевим ієреєм отцем Василієм вона була перенесена до жіночого монастиря в Києві. З 1712 року образ Пресвятої Богородиці перебував у Київському Флорівському монастирі на Подолі. У 1920-х роках минулого століття чудотворний образ, вміщений у прекрасну ризу, прикрашену діамантами, зник. Але зараз у Вознесенському соборі можна прикластися до списку чудотворного образа.

Відомо чимало шанованих списків чудотворної Рудненської ікони Божої Матері. Серед них стародавня, написана на полотні ікона, що перебувала у храмі Покрови Пресвятої Богородиці в містечку Олешки Харківської області. Передання свідчить про те, що її було принесено на Харківщину близько 1612 року священником Петром Андрєєвим, який прийшов з Подільського краю, рятуючись від гонінь уніатів.

Були відомі й інші списки з Рудненської ікони Божої Матері: у селі Лубни Лубенського повіту Полтавської губернії, у селі Олішівка Козелецького повіту Чернігівської губернії і в деяких селах Рівненщини, Гродненщини та Вітебщини.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Рудненской», глас 4

К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м,/ грешни́и и смире́ннии, и припаде́м,/ в покая́нии зову́ще из глубины́ души́:/ Влады́чице, помози́, на ны милосе́рдовавши,/ потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний,/ не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи:// Тя бо и еди́ну наде́жду и́мамы.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Рудненской», глас 6

Не и́мамы ины́я по́мощи,/ не и́мамы ины́я наде́жды,/ ра́зве Тебе́, Влады́чице,/ Ты нам помози́:/ на Тебе́ наде́емся/ и Тобо́ю хва́лимся,/ Твои́ бо есмы́ раби́,// да не постыди́мся.

 

Ще в розробці