Леньківська (Новгород-Сіверська), йменована «Спасителька потопаючих», ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 20-й день

У восьми верстах від міста Новгород-Сіверського в Чернігівській губернії є село Леньків, розташоване над річкою Десна. У далекій давнині це селище було трохи ближче до міста. У ньому існував храм в ім’я Собору Пресвятої Богородиці, через що і донині те місце називається Богородичним.

Під час польської навали за часів Лжедмитрія село Леньків і його церква були цілком спустошені. У другій же половині XVII століття все селище було перенесено на нове місце. Збудували і новий храм, присвячений св. Архістратигу Михаїлу. Там і помістили чудотворну ікону Богоматері.

За переказами, ікона Божої Матері була перенесена в цей храм із колишньої Богородичної церкви. Історія явлення і прославлення цього образа така.

Навпроти гори, де згодом збудована була церква, є на річці Десні вельми небезпечний вир. Навіть досвідчені плавці з великими труднощами можуть переплисти цю безодню. Дуже часто траплялося, що в цей вир потрапляли величезних розмірів баржі, навантажені хлібом, і ставали здобиччю безодні. Колообіг води своєю стрімкою силою захоплював їх разом з людьми, які їх супроводжували.

Саме на цьому небезпечному місці одного разу знайдена була ікона Божої Матері, що приплила до берега річки. Віряни, побачивши пречистий образ, взяли його і поставили спочатку на горі, навпроти згубного місця. Через деякий час на цьому місці виник вищезазначений Богородичний храм.

Відтоді ті, хто пересувався річкою Десною, зазвичай зупинялися біля села Леньків, сходили на берег і заходили в Леньківський храм. Після старанної молитви перед образом Богоматері вони кидали між собою жереб, кому залишатися на баржі і плисти з нею через небезпечний вир. Решта ж його товаришів ішли пішки по берегу річки до кінця страшного місця. І благовоління Божої Матері явним чином стало перебувати на небезпечному місці з часу побудови поблизу нього храму на честь Її імені. Помічено було, що з часу явлення ікони Богоматері нещастя з плавцями стали траплятися рідко, а згодом і зовсім припинилися.

Ікона Богоматері, що отримала назву «Спасителька потопаючих», за своїм видом дуже давня: лик Предвічного Немовляти навіть важко розгледіти. Розміри її становлять 10 вершків у висоту і 6 в ширину. Стараннями вірян образ було прикрашено срібною ризою.

Серед всього навколишнього населення Леньківська ікона користується великим шануванням. Вона приваблює на поклоніння Пречистій Діві безліч вірян, особливо тих, яким доводиться часто долати небезпеку на воді.

Тропарі, кондаки, молитви та величання