Холмська ікона Різдва Пресвятої Богородиці

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 8-й день

Походження Холмської ікони Різдва Пресвятої Богородиці дуже давнє. Згідно з місцевим переданням, записаним єпископом Яковом Сушею, вона була написана святим євангелістом Лукою і привезена на землі Київської Русі за часів князя Володимира, який після Хрещення отримав у Константинополі безліч ікон.

Холмська ікона зображена на трьох, з’єднаних разом, кипарисових дощечках.

У давнину ця ікона була прикрашена дорогоцінною ризою із литого золота та емалі візантійської роботи. Але 1261 року, під час нападу татар, полки Бурундая прийшли на південно-західну Русь і пограбували місто Холм (нині польське місто Хелм), де перебувала святиня. Від них постраждала і сама ікона: татари зняли з неї ризу, пошкодивши зображення з деяких місцях. Саму ікону було втрачено.

Лише через сто років після руйнування Холма святу ікону було знайдено під час розкопок та урочисто встановлено у відновленому холмському соборі. У наш час на образі видно два пошкодження, які нанесли татари: одне на лівому плечі Богоматері, від удару шаблею, та інше на правій руці від стріли. Є благочестиве передання, що нечестиві татари, які грабували храм, були негайно покарані сліпотою.

З переходом холмського єпископа Діонісія Збіруйського 1596 року в унію холмський собор та ікона опинилися в руках уніатів. 1650 році під час повстання козаків Богдана Хмельницького в Україні уніати були змушені повернути її православному єпископу Діонісію Балабану за Зборівським договором. Однак ікону намагалися приховати, тож її було знайдено лише через певний час у підземеллі.

Наступного року війна спалахнула з новою силою, і ікона знову потрапила до рук поляків. За порадою Якова Суші польський король Ян-Казимир узяв Холмську ікону з собою в похід, після якого її було виставлено у Варшаві в каплиці королівського палацу, де вона залишалася до 1652 року. Перемогу над козаками Ян-Казимир приписував допомозі Богоматері, Холмська ікона Якої була з ним у поході. На знак подяки за це король відновив у Холмі уніатську кафедру і передав їй ікону. 29 квітня 1652 року її було встановлено в соборі міста Холма.

Тим часом війна спалахнула з новою силою. Тоді король знову взяв чудотворну Холмську ікону на поле битви, але допомоги вона йому не принесла. Під Жванцем польське військо зазнало поразки. Після цього холмська святиня була повернута до холмського собору, де перебувала до початку нашого століття.

Під час панування унії мали місце спроби латинізації чудотворної ікони та самого холмського собору. За католицьким звичаєм ікона була поставлена у вівтарі, над головним престолом. У 1765 році ікона була коронована папою Римським двома золотими коронами. До передньої частини престолу, над яким вона перебувала, було прикріплено срібну пластину з барельєфами і латинськими написами.

У першій половині ХІХ століття Холмську ікону і собор повернули православній громаді. Святиню урочисто встановили в іконостасі над Царськими вратами.

Перед цією іконою відбувалося багато дивовижних подій. Розповіді про них містяться в окремій книзі архімандрита Іоанникія Голятовського «Нове небо».

Під час навали татар у ХІІІ столітті, коли їхнє військо очолював Батий, деякі їхні загони підступили до міста Холм. У місті в цей час жили дві благочестиві княжни. Бачачи неможливість захиститися силою зброї, вони разом з іншими людьми звернулися в молитві перед Холмською іконою Богородиці з проханням узяти місто під Свій покров. Після цього жінки взяли із храму чудотворну ікону і поставили навпроти військ противника на стіні фортеці. На татарське військо найшла якась мана: гора, на якій розташовувалося місто, стала здаватися їм крутішою і вищою, ніж насправді. І чим ближче вони наближалися, тим сильніше їм це здавалося. Охоплені панікою, вони стали тікати. Так завдяки дивовижній допомозі місто було врятовано.

Нині Холмська ікона Богородиці перебуває в експозиції музею Волинської ікони міста Луцька.

Тропарі, кондаки, молитви та величання