Казанська (Вишенська) ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 8-й день

Вишенська ікона є одним із ізводів Казанської чудотворної ікони Божої Матері. Під час війни 1812 року, рятуючись від французів, московська черниця Миронія Данкова вирушила в Тамбовський Вознесенський монастир. Вона везла із собою Казанську ікону — батьківське благословення. Дорогою Миронію вирішив пограбувати і вбити ямщик. Черниця благала Богородицю, і від ікони пролунав голос: “Не бійся, Я твоя Заступниця”. Ямщик раптово осліп, і тільки після каяття й обіцянки довезти черницю до монастиря знову прозрів.

Ікону Миронія зберігала у себе в келії. Одного разу вона знову почула голос, що виходив від ікони, який велить їй передати образ у Вишенську пустинь. Але черниця благала Божу Матір, щоб ікона залишилася з нею до її смерті. Миронія заповідала після своєї смерті передати ікону в Свято-Успенський Вишенський монастир, куди образ і був перевезений 7 березня 1827 року.

Тут від святого образу відбулося багато зцілень. Іноді вночі бачили дивовижне світло, яке виходило від ікони. У 1841 році заступництвом Божої Матері через Її ікону Вишенську було врятовано від холери місто Тамбов. На згадку про цю подію Вишенську ікону Пресвятої Богородиці щорічно приносили в Тамбов з хресним ходом.

Після революції за часів селянських повстань у Тамбовській області віряни сховали чудотворну ікону в землі, уклавши її в спеціальний футляр. Однак хтось із місцевих жителів доніс владі, ікону знайшли й здерли з неї золото та дорогоцінне каміння. Сам образ потрапив у сім’ю священника, який 1946 року передав його до храму в ім’я преподобного Сергія Радонезького в селі Еммануїлівка. У п’ятдесяті роки на зібрані кошти для ікони виготовили визолочену ризу.

Свято-Успенський Вишенський монастир у 1920-х роках було закрито, будівлі та майно націоналізовано, ченців виселено. Нині у відродженому як жіночий Вишенському монастирі шанують стародавній список ікони, який після революції зберігався в таємній чернечій громаді.