...

Ікона Софії, Премудрості Божої (Київської)

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 8-й день

Існує чимало ікон з зображенням Софії, Премудрості Божої. Усі вони виражають одну головну думку. Під Премудрістю, або Софією, мається на увазі Син Божий, що пов’язано з ІХ главою книги Притч Соломонових, де сказано: «Премудрость созда Себе дом и утверди столпов седмь». У цих словах міститься вказівка на Христа, Сина Божого, Який в Посланнях апостольських названий Божою силою і «Божою Премудрістю». У свою чергу, у слові «дом» є вказівка на Пресвяту Діву Марію, Яка послужила воплоченню Сина Божого. На основі цих слів побудовано зображення ікон Софії, Премудрості Божої.

Найдавнішою із таких ікон є образ Софії, Премудрості Божої, що знаходиться в київському Софійському соборі. Ця ікона, запозичена із церкви Юстиніана у Візантії, зображує з’єднання Церкви Небесної і земної через воплочення Сина Божого — Премудрості Божої. На ній зображено будинок або храм, у якому стоїть Богоматір у хітоні, з покривалом на голові, під покровом, підтримуваним сімома стовпами. Руки і долоні Її розпростерті, а стопи утверджені на серповидному місяці. На грудях Богоматері спочиває Предвічний Младенець, Який правою рукою благословляє, а в лівій має державу. На карнизі сіни написані згадані раніше слова із книги Притч.

Над покровом посередині зображений осяяний промінням Дух Святий, а трохи вище, також оточений сяйвом, Бог Отець, Який тримає в лівій руці державу, а правою благословляє; із уст Його виходять слова: «Аз утвердих стопы Ея». По обидва боки зображення Бога Отця і Духа Святого представлено сім архангелів з розпростертими крилами і зі знаками свого служіння в руках: праворуч Михаїл з полум’яним мечем, Уриїл з блискавкою, опущеною донизу, і Рафаїл з алавастром мира; ліворуч Гавриїл з квіткою лілії, Селафиїл з вервицями, Ієгудиїл із царською короною і Варахиїл з пучком квітів на білій дошці.

Під хмарою з серповидним місяцем, який служить підніжжям Богоматері, зображено амвон з сімома сходинками. Він зображає церкву Божу на землі зі старозавітними очевидцями таємничого воплочення Премудрості, а саме праотцями і пророками. Праворуч, на четвертому щаблі згори, зображено Мойсея зі скрижалями, на яких написані слова: «Радуйся, скрижале Божия, на ней же перстом Отчим написася слово Божие». За Мойсеєм на наступному щаблі в низхідному порядку зображені: Аарон у митрі як первосвященник та з жезлом, що прозябнув, і Давид у короні, царственній мантії та з Ковчегом Завіту. З лівого боку навпроти Мойсея на одній з ним сходинці стоїть пророк Ісая з хартією, що висить від лівого плеча, на якій видно напис: «Се Дева во чреве приимет и родит Сына». Далі стоять Єремія з сувоєм, Єзекіїль з зачиненою брамою і Даниїл з каменем у руках. Окрім того, на кожній із семи сходинок цього амвона написано по одному слову: віра, надія, любов, чистота, смиренність, благість і слава.

Сім сходинок амвона утверджуються на семи стовпах, на яких розміщені взяті із Апокаліпсису зображення та їхні пояснення. На першому стовпі зображено сім очес з написом «дар ради»; на другому зображено семисвічник з написом «дар розуму»; на третьому зображено книгу з сімома привішеними печатками і написом «дар премудрості». З лівого боку на першому крайньому стовпі зображено сім труб і напис «дар міці»; на другому стовпі видно праву руку з сімома зірками і написом «дар знання»; на третьому зображено сім курильниць, що палахкотять, і напис «дар благочестя»; на четвертому й останньому стовпі зображено сім струменів блискавки з написом «дар страху Божого».

Таким чином, на цій іконі, за винятком Богоматері і Святої Трійці, всі обличчя і речі пристосовані до числа сім і мають символічне значення. Таким є зображення Київської ікони Софії, Премудрості Божої.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «София – Премудрость Божия», глас 1

Преве́чная Прему́дросте, Христе́ Бо́же наш!/ Боже́ственным смотре́нием Свои́м преклони́вый Небеса́,/ благоволи́л еси́ всели́тися во утро́бу Чи́стыя Отрокови́цы,/ средосте́ние вражды́ разруши́в,/ освяти́л еси́ естество́ на́ше/ и Ца́рствие Твое́ нам отве́рзл еси́;/ сего́ ра́ди Тебе́, Творца́ на́шего и Изба́вителя,/ и ро́ждшую Тя,/ спасе́ния на́шего та́йне послужи́вшую Де́ву Чи́стую,// правосла́вно велича́ем.

 

Ще в розробці