Ікона Божої Матері «Визволителька від напастей»
Місяця жовтня на 8-й день
Ташлинська ікона Божої Матері «Визволителька від напастей» прославилася в селі Ташли Ставропольського району Самарської області у жовтні 1917 року. Тут, у маленькому селі, у годину випробувань, явила Пресвята Богородиця Свою ікону.
Свідчення про історію явлення ікони за словами жительки села Мусорка Ф. Д. Атякшевої було завірено у 1981 році архієпископом Куйбишевським і Сизранським Іоанном (Сничовим).
Уродженці села Ташла дівчині Катерині Никанорівні Чугуновій, 1885 року народження, глибоко віруючій і благочестивій, тричі наснилася Пресвята Богородиця. Вона суворо наказала відшукати Її ікону в місці, яке Вона вкаже, — у землі, в яру, біля цього села. Цей сон бентежив Катерину і не давав їй спокою.
Катерина проживала з Феодосією Давидівною Атякшевою в окремому будиночку, як у келії, у селі Мусорка. Через звичку дівчина продовжувала відвідувати храм у своєму рідному селі Ташли. Побачивши сон втретє, вона розповіла про нього Феодосії і вирушила до храму. Це було 8 жовтня 1917 року.
Шлях її пролягав повз яр, над яким Катерина виразно побачила двох ангелів, котрі несли ікону Божої Матері, осяяну яскравим сяйвом. Коли ангели опустилися на дно яру, видіння зникло. Вражена побаченим, дівчина зомліла. Прокинувшись, вона пішла до своїх родичів, які жили неподалік, і розповіла про своє бачення.
Вони повідомили, що люди нерідко чують біля цього яру церковні співи. Коли Катерина вирушила до яру разом із Феодосією, видіння повторилося. Зібралися люди. Внизу яру, показаному Катериною, почали обережно копати. Зрештою, побачили невелику ікону Божої Матері, яка лежить ликом догори.
Запросили священника, отця Василія Крилова. З благоговінням витягли образ із землі — тут же на цьому місці забило джерело. Ікона «Визволителька від напастей», як її пізніше назвали, урочистим хресним ходом була переведена до церкви Святої Трійці в Ташлі.
Образ помістили на аналой і відслужили молебень. Храм було відкрито всю ніч для доступу до ікони. У день знайдення ікони відбулося декілька зцілень. Зцілилася місцева жителька Анна Торпова, яка хворіла тридцять два роки. Звістка про новоявлену ікону поширилася дуже швидко, і люди йшли до чудотворної ікони зі всіх довколишніх сіл. Пресвята Богородиця щедро подавала допомогу всім, хто з вірою до Неї приходив.
10 жовтня після Літургії відбувся хресний хід з іконою на місце її явлення, де було відслужено молебень. Численні зцілення від ікони та джерела стали приваблювати прочан. Над джерелом обладнали колодязь і звели каплицю.
У ніч на 11/23 грудня 1917 року Ташлинська ікона «Визволителька від бід» зникла із замкненого храму. Дізнавшись про це, Катерина Чугунова впала у відчай і у супроводі Феодосії вирушила на місце знайдення образу, на джерело.
Щойно вони побачили каплицю, Катерину відвідало нове видіння сяючої ікони над каплицею. Каплицю відкрили і виявили образ, який плавав в ополонці колодязя ликом догори. Настоятель Троїцького храму Димитрій (Митейкін), який був відсутній під час знайдення ікони, з недовірою поставився до її дивовижного явлення. І отримав підтвердження.
Після подячного молебня і покаяної молитви образ знову перенесли до храму. У неврожайні 20-ті роки ХХ століття під час області посухи криниця Божої Матері була чи не єдиним джерелом води в Ташлі. За радянських часів його намагалися засипати сміттям, але він не вичерпався. Жителі села знову та знову його розчищали.
Після закриття Троїцького храму, де було влаштовано зерносховище, Ташлинська ікона «Визволителька від бід» зберігалася у сільчанки Євдокії Андриної. Богослужіння у Троїцькому храмі було відновлено у 1947 році. Чудотворний образ Євдокія Андрина передала до храму.
Ташлинська ікона «Визволителька від бід» була поміщена в центральній частині на аналої, а в 1960 році була перенесена на лівий клірос, де перебуває й досі. На місці знайдення образа обладнано нову криницю. Засипане джерело, яке за часів атеїзму намагалися знищити, не загинуло, а пробилося поруч, за декілька кроків від колишнього.