Ікона Божої Матері «Усіх скорботних Радість»
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 24-й день
Історія ікони Божої Матері «Усіх скорботних Радість» сягає 1683 року. Один майстер поєднав декілька іконографічних типів (зокрема, «Живоносне Джерело», «Мадонна у славі» і «Непорочне зачаття Діви Марії»), і образ так і не отримав завершеної композиції. Однак це не завадило йому прославитися численними чудесами.
Так, 1688 року святиня вилікувала Євфимію Папіну, сестру патріарха Московського Іоакима, від сильного болю в боці. Недуга була дуже важкою — жінка не могла навіть піднятися з ліжка. Але якось, молячись, вона почула голос. Він запитав, чому ж хвора не просить допомоги у Цілительки всіх, Чий лик «Усіх скорботних Радість» знаходиться в церкві Преображення Господнього на Ординці. Прокинувшись, страдниця веліла привести до себе священника із храму. Щойно він звершив молебень з водосвяттям, її здоров’я миттєво покращилося. Дивовижна подія відбулася 24 жовтня (6 листопада за новим стилем), тому пам’ять ікони святкують саме цього дня.
Після цього майстри негайно стали створювати численні списки ікони. До них зверталися як прості миряни, так і знать. На честь образа також було складено особливу службу.
1711 року, коли царський двір переїжджав до Санкт-Петербурга, царівна Наталія Олексіївна забрала з собою ікону «Усіх скорботних Радість» із церкви на Ординці. Точно не відомо, був це оригінал чи список з нього, який також перебував у церкві. Ікона, яка залишилася в Москві, з 1713 року знаходилася у влаштованому для неї приділі.
У свою чергу, ікона, вивезена до Санкт-Петербурга, була поміщена царівною Наталією Олексіївною в домовій церкві Воскресіння Христового при її палаці. 1713 року при палаці було влаштовано богадільню, до якої храм став відноситися після смерті царівни. У 1817–1818 роках він був повністю перебудований, а ікона була встановлена в особливій ніші справа від іконостасу. Відомі низка випадків зцілень від цієї святині.
1932 року храм було закрито. Про подальшу долю ікони відомостей немає. Є припущення, що її було перенесено до Спасо-Преображенського собору Санкт-Петербурга. Однак ікона «Усіх скорботних Радість», яка нині знаходиться там, не відповідає збереженим описам, літографічним зображенням і фотографіям чудотворної ікони.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Всех скорбящих Радость», глас 4
К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м,/ гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м,/ в покая́нии зову́ще из глубины́ души́:/ Влады́чице, помози́, на ны милосе́рдовавши,/ потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний./ Не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи,// Тя бо и еди́ну наде́жду и́мамы.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Всех скорбящих Радость», глас 6
Не и́мамы ины́я по́мощи,/ не и́мамы ины́я наде́жды,/ ра́зве Тебе́, Влады́чице./ Ты нам помози́:/ на Тебе́ наде́емся и Тобо́ю хва́лимся,/ Твои́ бо есмы́ раби́,// да не постыди́мся.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Всех скорбящих Радость»
О, Пресвята́я Влады́чице и Богоро́дице, Вы́сшая Херуви́м и Честне́йшая Серафи́м, Богоизбра́нная Отрокови́це, поги́бших Взыска́ние и всех скорбя́щих Ра́досте! Пода́ждь утеше́ние и нам, в поги́бели и ско́рби су́щим; ра́зве бо Тебе́ ино́го прибе́жища и по́мощи не и́мамы. Ты еди́на еси́ ра́дости на́шея Хода́таица, и я́ко Ма́терь Бо́жия и Ма́ти милосе́рдия, предстоя́щи у Престо́ла Пресвяты́я Тро́ицы, мо́жеши нам помощи́, никто́же бо притека́яй к Тебе́ посра́млен отхо́дит. Услы́ши у́бо и нас ны́не в день поги́бели и печа́ли пред Твое́ю ико́ною припа́дающих и со слеза́ми Тебе́ моля́щихся: отжени́ от нас належ́ащия на нас ско́рби и бе́ды в сей вре́менней жи́зни, не лише́ны же сотвори́ Твои́м всеси́льным хода́тайством и ве́чныя несконча́емая ра́дости в Ца́рствии Сы́на и Бо́га на́шего. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ д7:
Къ бцdэ прилёжнw нhнэ притецeмъ грёшніи и3 смирeнніи, и3 припадeмъ, въ покаsніи зовyще и3з8 глубины2 души2: вLчце, помози2, на ны2 млcрдовавши: потщи1сz, погибaемъ t мн0жества прегрэшeній: не tврати2 тво‰ рабы6 тщы2, тs бо и3 є3ди1ну надeжду и4мамы.
Кондaкъ, глaсъ ѕ7:
Не и4мамы и3нhz п0мощи, не и4мамы и3нhz надeжды, рaзвэ тебє2, вLчце: ты2 нaмъ помози2: на тебE надёемсz и3 тоб0ю хвaлимсz: твои1 бо є3смы2 раби2, да не постыди1мсz.
Ще в розробці