Ікона Божої Матері, іменована «Неопалима Купина»
День пам'яті (н. ст.)
Місяця вересня на 4-й день
Одним зі старозавітних прообразів, що вказували на Богоматір, була неопалима купина — той кущ, який Мойсей бачив таким, що горить у вогні, але не згорає. Ця купина знаменувала собою непорочне зачаття Богоматір’ю Христа від Духа Святого. Будучи Матір’ю, Вона залишилася Дівою: до Різдва Діва, у Різдві Діва і після Різдва Діва.
Можна надати й інше ще тлумачення прообразу неопалимої купини. Богоматір, народившись на грішній землі, перебувала безумовно чистою, непричетною до гріха і Такою, Яка не пізнала беззаконня. У церковних піснеспівах закріплено цей старозавітний символ: “Якоже купина не сгораше опаляема, тако, Дева, родила еси”. У стихирі на Благовіщення співають: “Радуйся, Купино неопалимая”.
Благочестива християнська старанність постаралася закріпити в художньому образі цю думку, і звідси виникла ікона “Неопалима Купина”.
“Неопалиму Купину” зображують іноді у вигляді охопленого полум’ям куща, над яким височіє видима від пояса Богоматір з Немовлям на руках. Це зображення рідкісне. Набагато частіше зображується восьмикутна зірка, яка оточує Богоматір.
Зірка складена із двох чотирикутників. Один забарвлений в червоний колір, який є образом полум’я. Інший, нагадуючи зелень таємничого куща, забарвлений у зелений. У кутах ікони розміщено чотири символи, що згадуються в Апокаліпсисі Іоанна Богослова: людина, лев, телець і орел. Також зображені архангели з тими символами, які засвоює їм церковне передання: Михаїл з жезлом, Рафаїл з алавастром, Уриїл із вогняним мечем, Селафиїл з кадилом, Варахиїл з виноградним гроном і Гавриїл з гілкою благовістя.
У руках Пречистої Діви поміщають ще інколи, окрім Немовляти, драбину, притулену верхнім кінцем до плеча Богоматері. Це є знаменням того, що Вона піднесла людство від землі на Небо. Пишуть інколи також браму і жезл — символ Спасителя, Якого у церковних піснях називають “жезлом від кореня Ієсеєвого”.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Неопалимая Купина», глас 4
И́же во огни́ купины́ неопали́мыя, дре́вле Моисе́ем ви́денныя,/ та́йну воплоще́ния Своего́ от неискусобра́чныя Де́вы Мари́и Прообразова́вый,/ Той и ны́не, я́ко чуде́с Творе́ц и всея́ тва́ри Созда́тель,/ ико́ну Ея́ святу́ю чудесы́ мно́гими просла́ви,/ дарова́в ю́ ве́рным во исцеле́ние неду́гом/ и в защище́ние от о́гненнаго запале́ния./ Сего́ ра́ди вопие́м Преблагослове́нней:/ наде́ждо христиа́н, от лю́тых бед, огня́ и гро́ма изба́ви на Тя упова́ющия// и спаси́ ду́ши на́ша, я́ко милосе́рда.
Ин тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Неопалимая Купина», глас 4
И́же в Купине́, огне́м горя́щей и несгора́емой,/ показа́вый Моисе́ови Пречи́стую Твою́ Ма́терь, Христе́ Бо́же,/ Огнь Божества́ неопа́льне во чре́ве прии́мшую,/ и нетле́нну по Рождестве́ пребы́вшую:/ Тоя́ моли́твами пла́мене страсте́й изба́ви нас,/ и от о́гненных запале́ний град Твой сохрани́,// я́ко Многоми́лостив.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Неопалимая Купина», глас 8
Предочи́стим чу́вствия душ и теле́с на́ших,/ да ви́дим та́инство Боже́ственное,/ о́бразно явле́нное дре́вле вели́кому во проро́цех Моисе́ю купино́ю,/ горе́вшею огне́м и не сгара́вшею,/ в не́йже Твоего́ безсе́меннаго Рождества́, Богоро́дице, предвозвеще́ние испове́дуем,/ и, благогове́йно покланя́ющеся Тебе́/ и Ро́ждшемуся от Тебе́ Спа́су на́шему, со стра́хом вопие́м:// ра́дуйся, Влады́чице, Покро́ве, и Прибе́жище, и Спасе́ние душ на́ших.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Неопалимая Купина»
О, Пресвята́я и Преблагослове́нная Ма́ти Сладча́йшаго Го́спода на́шего Иису́са Христа́! Припа́даем и поклоня́емся Тебе́ пред свято́ю и пречестно́ю ико́ною Твое́ю, е́юже ди́вны и пресла́вны чудеса́ содева́еши, от о́гненнаго запале́ния и молниено́снаго гро́ма жили́ща на́ша спаса́еши, неду́жныя исцеля́еши и вся́кое благо́е проше́ние на́ше во бла́го исполня́еши. Смире́нно мо́лим Тя, всеси́льная ро́да на́шего Засту́пнице, сподо́би ны немощны́я и гре́шныя Твоего́ Ма́терняго уча́стия и благопопече́ния. Спаси́ и сохрани́, Влады́чице, под кро́вом ми́лости Твоея́ Це́рковь Святу́ю, оби́тель сию́, всю страну́ на́шу правосла́вную, и вся ны припа́дающия к Тебе́ с ве́рою и любо́вию, и умиле́нно прося́щия со слеза́ми Твоего́ заступле́ния. Ей, Госпоже́ Всеми́лостивая, умилосе́рдися на нас, обурева́емых греха́ми мно́гими и не иму́щих дерзнове́ния ко Христу́ Го́споду, проси́ти Его о поми́ловании и проще́нии, но Тебе́ предлага́ем к Нему́ на умоле́ние Ма́терь Его́ по пло́ти: Ты же, Всеблага́я, простри́ к Нему́ Богоприи́мнии ру́це Твои́ и предста́тельствуй за нас пред Бла́гостию Его́, прося́ще нам проще́ния прегреше́ний на́ших, благоче́стнаго ми́рнаго жития́, благи́я христиа́нския кончи́ны, и до́браго отве́та на стра́шнем Суде́ Его́. В час же гро́знаго посеще́ния Бо́жия, егда́ огне́м возгоря́тся до́мы на́ша, или молниено́сным гро́мом устраша́еми бу́дем, яви́ нам ми́лостивное Твое́ заступле́ние и держа́вное вспоможе́ние: да спаса́еми всеси́льными Твои́ми ко Го́споду моли́твами вре́меннаго наказа́ния Бо́жия зде избе́гнем и ве́чное блаже́нство ра́йское та́мо унасле́дуем: и со все́ми святы́ми воспое́м Пречестно́е и Великоле́пное и́мя поклоня́емыя Тро́ицы, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, и Твое́ ве́лие к нам милосе́рдие, во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ д7:
И$же во nгни2 купины2 неwпали1мыz, дрeвле мwmсeемъ ви1дэнныz, тaйну воплощeніz своегw2 t неискусобрaчныz дв7ы мр7jи проwбразовaвый, т0й и3 нhнэ, ћкw чудeсъ творeцъ и3 всеS твaри создaтель, їкHну є3S с™yю чудесы 2 мн0гими прослaви, даровaвъ ю5 вBрнымъ во и3сцэлeніе недyгwмъ, и3 въ защищeніе t џгненнагw запалeніz. сегw2 рaди вопіeмъ пребlгословeннэй: надeждо хrтіaнъ, t лю1тыхъ бёдъ, nгнS и3 гр0ма и3збaви на тS ўповaющихъ, и3 сп7си2 дyшы нaшz ћкw млcрда.
И$нъ тропaрь, глaсъ т0йже:
И$же въ купинЁ, nгнeмъ горsщей и3 несгарaемэй, показaвый мwmсeови пречcтую твою2 м™рь, хrтE б9е, џгнь бжcтвA неwпaльнэ во чрeвэ пріи1мшую и3 нетлённу по ржcтвЁ пребhвшую, тоS мlтвами плaмене страстeй и3збaви нaсъ и3 t џгненныхъ запалeній грaдъ тв0й сохрани2, ћкw многомлcтивъ.
Кондaкъ, глaсъ и7:
Пред8wчи1стимъ ч{вствіz дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ, да ви1димъ тaинство бжcтвенное, nбрaзнw kвлeнное дрeвле вели1кому во прbр0цэхъ мwmсeю, купин0ю горёвшею nгнeмъ и3 не сгарaвшею, въ нeйже твоегw2 безсёменнагw ржcтвA, бцdе, предвозвэщeніе и3сповёдуемъ, и3 бlгоговёйнw покланsющесz тебЁ, и3 р0ждшемусz t тебє2 сп7сY нaшему, со стрaхомъ вопіeмъ: рaдуйсz, вLчце, покр0ве, и3 прибёжище, и3 сп7сeніе дyшъ нaшихъ.
Ще в розробці