Києво-Братська ікона Божої Матері
День пам'яті (н. ст.)
Місяця травня на 10-й день / червня на 2-й день / вересня на 6-й день
Чудотворна Києво-Братська ікона Божої Матері була явлена 1654 року і спочатку була місцевою в Борисоглібській церкві міста Вишгорода поблизу Києва.
У 1662 році, під час війни з Польщею (1659–1667 рр.), місту було завдано великої шкоди з боку кримських татар, які воювали в союзі з поляками. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був розорений та спаплюжений ворогом. Але Промислом Божим чудотворну ікону Божої Матері було збережено. Її своєчасно винесли із храму і пустили Дніпром, а мощі святих сховали під спудом.
Річка винесла святу ікону до берега Подолу в Києві, де її з великою радістю прийняли православні. Ікону з належними почестями перенесли до Братського монастиря, від іменування якої він й отримав свою назву. Там святий образ перебував протягом довгого часу. В описі церковного майна Києво-Братського монастиря, зробленому в 1807 році, наводиться опис чудотворної ікони.
1919 року Братський монастир було закрито, і відтоді Києво-Братський Богородиці вважався загубленим. Відсутність до 90-х років XX століття відомостей про святині обителі протягом довгого часу сприймалася як підтвердження загибелі образа. Однак дослідження останніх років показали, що ікона увійшла до переліку п’яти найцінніших ікон монастиря, переданих до заснованого 1926 року на території Києво-Печерської Лаври Всеукраїнського музейного містечка. У 1948 році цю групу ікон вперше було зафіксовано в книзі обліку Національного художнього музею України з позначкою про невідомість їхньої долі до надходження в музей.
Повторне знайдення Києво-Братської ікони відбулося на початку 2000-х років, коли співробітники НХМУ встановили зв’язок цих пам’яток з Братським монастирем. Нині Києво-Братська ікона перебуває в зібранні НХМУ. Повторне знайдення ікони сприймається як підтвердження чудотворності образа.
Список з Києво-Братської ікони Божої Матері нині знаходиться в київському Покровському монастирі.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропaрь, глaсъ д7
Днeсь притецeмъ вёрніи, * къ чудотв0рному џбразу б9іz м™ре, * во грaдэ вhшгородэ просіsвшему, * и3 до кjево-брaтскагw монастырS волнaми днэпр0вскими чудeснw пренесeнному, * и4же мнHга чудесA и3 знaмєніz kви2: * и3 нaсъ грёшныхъ не tри1ни, q вLчце, * ўсeрднw молsщихъ ти сz, * но сохрани1 ны, ћкоже дрeвлэ, покр0вомъ твои1мъ, * и3 да kви1мсz наслBдницы жи1зни вёчныz.
Кондaкъ, глaсъ д7
Застyпнице ўсeрднаz и3 пом0щнице хrтіaнъ правослaвныхъ, * сокр0вище неиждивaемое вёрныхъ * ўкрашeніе а3кадeміи кjевскіz, * при1зри на ны2, џбразъ тв0й чтyщыz, * бyди нaмъ мaти и3 застyпница, * и3 научи2 нaсъ твори1ти сп7си1тєльныz зaповєди * бжcтвеннагw сн7а твоегw2 * хrтA бGа нaшегw.
Ще в розробці