...

Феодорівська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 14-й день / серпня на 16-й день

Чудотворна Феодорівська ікона Пресвятої Богородиці відома з XII століття. Згідно з переданням ця ікона була написана святим апостолом і євангелістом Лукою на дошці того столу, за яким під час трапези сиділи Сам Спаситель, Пресвята Богородиця і святі апостоли.

Особливою сторінкою історії чудотворної Феодорівської ікони Пресвятої Богородиці є події 1613 року, коли в Московському царстві на престол після трагічних років Смутного часу вступив перший цар із дому Романових, Михаїл Федорович. Государиня Марфа Іванівна, палко помолившись перед Феодорівською іконою Божої Матері, благословила нею государя Михаїла Феодоровича. Відтоді Феодорівський образ Пресвятої Богородиці був особливо шанований всіма представниками царственного дому Романових і став їхнім покровителем.

Передання також свідчить, що ікона свого часу потрапила в маленьке місто Городець, з яким пов’язані перші згадки про неї. У 1239 році Городець був спалений монголо-татарами. Тоді ж великий князь Ярослав Всеволодович благословив свого сина, благовірного великого князя Олександра Невського, на шлюб з Олександрою, дочкою полоцького князя Брячислава. І тут розкривається ще одна особливість Феодорівської ікони: на зворотному боці знаходиться зображення святої мучениці Параскеви (П`ятниці).

Наприкінці 50-х – на початку 60-х років XIII століття відбулося дивовижне з’явлення Феодорівської ікони в Костромі молодшому брату Олександра Невського, князю Василію Ярославовичу Костромському.

Напередодні цього, в день свята Успіння Пресвятої Богородиці, багато жителів Костроми бачили на вулицях воїна з іконою Божої Матері в руках. За іконописним зображенням в соборному храмі Костроми жителі міста впізнали у воїні святого великомученика Феодора Стратилата, на честь якого був побудований собор в Костромі.

Переслідуючи на полюванні звіра, князь Василій Ярославович випадково побачив на сосні ікону. Він спробував зняти її, але вона піднялася в повітря. Наступного дня, також під час полювання, князь побачив цю ікону на гілках дерева поблизу річки Запрудні.

Повернувшись до міста, князь в хвилюванні розповів про те, що сталося, духовенству. Прийшовши на вказане ним місце, священники і народ побачили образ Богоматері, впали на коліна і довго молилися. Знайдена святиня була урочисто принесена хресним ходом до Костроми і поставлена в соборному храмі в ім`я великомученика Феодора Стратилата, після чого й стала іменуватися Феодорівською. А на місці знаходження ікони була заснована перша чернеча обитель на Костромській землі: Спасо-Запрудниківський чоловічий монастир.

Існує декілька списків з Феодорівської ікони. Перший із них був зроблений черницею Марфою, який вона привезла з собою до Москви.

Сьогодні Феодорівська ікона Божої Матері перебуває в костромському Богоявленському-Анастасіїному кафедральному соборі. З 1991 року ведеться літопис сучасних чудес, що відбуваються по молитвам біля Феодорівської ікони. Нині таких подій відомо понад сто.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Феодоровской», глас 4

Прише́ствием честны́я Твоея́ ико́ны, Богоотрокови́це,/ обра́дованный днесь Богохрани́мый град Кострома́,/ я́коже дре́вний Изра́иль к киво́ту Заве́та,/ притека́ет ко изображе́нию лица́ Твоего́/ и воплоти́вшагося от Тебе́ Бога на́шего,/ да Твои́м Ма́терним к Нему́ предста́тельством/ при́сно хода́тайствуеши всем,/ под сень кро́ва Твоего́ прибега́ющим,// мир и ве́лию ми́лость.

Ин тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Феодоровской», глас 4

Днесь све́тло красу́ется преимени́тый град Кострома́/ и вся Ру́сская страна́,/ созыва́ющи к весе́лию вся боголюби́выя наро́ды христиа́нския,/ на пресла́вное торжество́ Бо́жия Ма́тере,/ прише́ствия ра́ди чудотво́рнаго Ея́ и многоцеле́бнаго о́браза,/ днесь бо яви́ся нам пресве́тлое вели́кое со́лнце,/ прии́дите, вси Богоизбра́ннии лю́дие, но́вый Изра́иль,/ ко исто́чнику цельбоно́сному,/ источа́ет бо нам неоску́дныя ми́лости Пресвята́я Богоро́дица/ и избавля́ет вся гра́ды и страны́ христиа́нския/ невреди́мы от всех наве́т вра́жиих./ Но, о Всеми́лостивая Госпоже́, Де́во Богоро́дице, Влады́чице,/ спаси́ страну́ на́шу, и архиере́и, и вся лю́ди Твоего́ достоя́ния от всех бед/ по вели́цей Твое́й ми́лости, да зове́м Ти:// ра́дуйся, Де́во, христиа́ном похвало́.

Тропaрь, глaсъ д7:

Пришeствіемъ чcтнhz твоeй їкHны, бGоoтрокови1це, њбрaдованный днeсь бGохрани1мый грaдъ костромA, ћкоже дрeвній їи7ль къ ківHту завёта, притекaетъ ко и3зoбражeнію лицA твоегw2 и3 воплоти1вшагосz t тебЁ бGа нaшегw, да твои1мъ м™рнимъ къ немY предстaтельствомъ при1снw ходaтайствуеши всBмъ, п0дъ сёнь кр0ва твоегw2 прибэгaющымъ, ми1ръ и3 вeлію млcть.

Кондaкъ, глaсъ и7:

Бlгодaрствєннаz приносsще ти2, раби2 твои2, бGороди1тельнице, њ всёхъ, и4миже бlгодёzла є3си2 грaду нaшему, и3з8 глубины2 души2 взывaемъ къ тебЁ и3 ми1ли сz дёемъ: не престaни, вLчце, м™рними къ сн7у твоемY и3 бGу нaшему мlтвами подавaти вс‰ благ†z и3 сп7си1тєльнаz всBмъ, вёрою и3 люб0вію вопію1щымъ ти2: рaдуйсz, дв7о, хрістіaнъ похвало2.

Ще в розробці