Феодорівська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 14-й день / серпня на 16-й день

Чудотворна Феодорівська ікона Пресвятої Богородиці відома з XII століття. Згідно з переданням ця ікона була написана святим апостолом і євангелістом Лукою на дошці того столу, за яким під час трапези сиділи Сам Спаситель, Пресвята Богородиця і святі апостоли.

Особливою сторінкою історії чудотворної Феодорівської ікони Пресвятої Богородиці є події 1613 року, коли в Московському царстві на престол після трагічних років Смутного часу вступив перший цар із дому Романових, Михаїл Федорович. Государиня Марфа Іванівна, палко помолившись перед Феодорівською іконою Божої Матері, благословила нею государя Михаїла Феодоровича. Відтоді Феодорівський образ Пресвятої Богородиці був особливо шанований всіма представниками царственного дому Романових і став їхнім покровителем.

Передання також свідчить, що ікона свого часу потрапила в маленьке місто Городець, з яким пов’язані перші згадки про неї. У 1239 році Городець був спалений монголо-татарами. Тоді ж великий князь Ярослав Всеволодович благословив свого сина, благовірного великого князя Олександра Невського, на шлюб з Олександрою, дочкою полоцького князя Брячислава. І тут розкривається ще одна особливість Феодорівської ікони: на зворотному боці знаходиться зображення святої мучениці Параскеви (П`ятниці).

Наприкінці 50-х – на початку 60-х років XIII століття відбулося дивовижне з’явлення Феодорівської ікони в Костромі молодшому брату Олександра Невського, князю Василію Ярославовичу Костромському.

Напередодні цього, в день свята Успіння Пресвятої Богородиці, багато жителів Костроми бачили на вулицях воїна з іконою Божої Матері в руках. За іконописним зображенням в соборному храмі Костроми жителі міста впізнали у воїні святого великомученика Феодора Стратилата, на честь якого був побудований собор в Костромі.

Переслідуючи на полюванні звіра, князь Василій Ярославович випадково побачив на сосні ікону. Він спробував зняти її, але вона піднялася в повітря. Наступного дня, також під час полювання, князь побачив цю ікону на гілках дерева поблизу річки Запрудні.

Повернувшись до міста, князь в хвилюванні розповів про те, що сталося, духовенству. Прийшовши на вказане ним місце, священники і народ побачили образ Богоматері, впали на коліна і довго молилися. Знайдена святиня була урочисто принесена хресним ходом до Костроми і поставлена в соборному храмі в ім`я великомученика Феодора Стратилата, після чого й стала іменуватися Феодорівською. А на місці знаходження ікони була заснована перша чернеча обитель на Костромській землі: Спасо-Запрудниківський чоловічий монастир.

Існує декілька списків з Феодорівської ікони. Перший із них був зроблений черницею Марфою, який вона привезла з собою до Москви.

Сьогодні Феодорівська ікона Божої Матері перебуває в костромському Богоявленському-Анастасіїному кафедральному соборі. З 1991 року ведеться літопис сучасних чудес, що відбуваються по молитвам біля Феодорівської ікони. Нині таких подій відомо понад сто.

Тропарі, кондаки, молитви та величання