Чернігівська-Гефсиманська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 1-й день

Чернігівська-Гефсиманська ікона Божої Матері є списком з прославленої Іллінської-Чернігівської ікони Божої Матері, що знаходилася в Троїцькому Іллінському монастирі поблизу Чернігова, на Болдиній горі, де в ХІ столітті якийсь час подвизався преподобний Антоній Печерський. Опису чудес від цієї ікони, що почалися 16–24 квітня 1662 року, святитель Димитрій Ростовський присвятив книжку «Руно орошенноє», закінчуючи яку, він писав: «Кінець книжки, але не чудес Пресвятої Богородиці, бо хто може їх полічити». Благодатна сила цієї ікони проявилася і в її списках.

Ікона Божої Матері «Чернігівська-Гефсиманська» була написана на полотні у XVIII столітті і передана в 1852 році до Троїце-Сергієвої лаври Олександрою Григорівною Филипповою, яка благоговійно зберігала її у себе чверть століття. До неї ця ікона свого часу перейшла як благословення хочківського священника Іоанна Алєксєєва, котрому, у свою чергу, вона дісталася від одного із ченців Троїце-Сергієвої лаври.

За порадою намісника Лаври архімандрита Антонія († 1 травня 1877 р.) ікону розмістили в новозбудованому печерному храмі на честь святого Архістратига Михаїла, освяченому 27 жовтня 1851 року митрополитом Московським Філаретом († 19 листопада 1867 р.), який брав діяльну участь у побудові Гефсиманського скиту. Таким чином, ікона стяжала благословення преподобного Антонія Печерського, преподобного Сергія Радонезького, його батьків, схимонахів Кирила і Марії, та, нарешті, подвижників ХІХ століття. Ці духовні зв’язки промислительно виявилися через Чернігівську-Гефсиманську ікону Божої Матері.

Іконографічним типом зображення є «Одигітрія». Богородиця тримає Немовля Іісуса на руках, Їхні голови схилені одна до одної. Христос щільно з’єднав ніжки, видно босі ступні. Рука Христа піднята в благословенні, а в лівій Він тримає Святе Письмо.

Південноруській школі іконопису властиві майже поколінні зображення Богородиці, що дає змогу припустити, що оригінал, з якого робили список, писаний українськими чи білоруськими майстрами. Південноруські традиції простежуються і в написанні руки Спасителя, що благословляє. Голови Богородиці та Христа прикрашені на Гефсиманському списку коронами, які свідчать про Царську владу. У зображенні використовуються яскраві фарби, які надають образу святковості й урочистості і підкреслюють величність влади Богородиці та Христа.

Тропарі, кондаки, молитви та величання