...

Андрониківська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 1-й день / жовтня на 22-й день

Андрониківська ікона Божої Матері, відома також під іменами «Монемвасійська» та «Грецька», була родовою святинею грецького імператора Андроника III Палеолога. За переданням, вона була однією із ікон, написаних апостолом і євангелістом Лукою. Згідно з першим збереженим документальним свідченням про ікону, 1347 року Андроник пожертвував її Монемвасійській обителі в Мореї, де вона перебувала до початку XIX століття.

Після нападу на Грецію в 1821 році турецьких військ настоятель монастиря, єпископ Агапій, намагаючись врятувати чудотворну Андрониківську ікону, сховався з нею до міста Патрас. Перед смертю Агапій заповів цю святиню своєму родичеві, російському генеральному консулу. 1839 року син консула переслав ікону із Афін до Одеси з листом для переправлення її в Петербург імператору Миколаю Павловичу.

З 1839 до 12 травня 1868 року Андрониківська ікона знаходилася в Зимовому палаці, а з 12 травня 1868 року до 16 квітня 1877 року перебувала в Троїцькому соборі, що на Петербурзькій стороні. 1877 року чудотворну ікону було перенесено до Казанського жіночого монастиря поблизу міста Вишній Волочок Тверської єпархії. У 1984 році ікону вкрали, і теперішнє місце її знаходження невідоме.

Ікона зображує Богородицю оплечно, без Немовляти. На шиї Божої Матері з правого боку кровоточить рана. У нижній частині ікони було прироблено футляр. Там зберігався ніж дамаської сталі з кістяним руківʼям, яким турок-ікононенависник завдав удару по іконі, після чого і з’явилася кровоточива рана. До ікони додавався також вишитий візантійський герб (двоголовий орел), який підтверджував імператорське походження образа.

Існує безліч шанованих списків Андрониківської ікони.