Ікона Божої Матері «Царгородська»
День пам'яті (н. ст.)
Місяця квітня на 25-й день / вересня на 17-й день
Царгородськими називають дві ікони, що значно відрізняються одна від одної. За переказами, Царгородська ікона Божої Матері, памʼять якої святкується 8 травня (25 квітня за старим стилем), — одна із ікон, написаних святим апостолом і євангелістом Лукою. Невідомо, як та за яких обставин зʼявилася ця Царгородська ікона Божої Матері, але відома дата її явлення — 25 квітня 1071 року.
Існує переказ, що ікону (або її список) у середині XV століття приніс із Царгорода преподобний Євфросин Псковський, який отримав образ від Константинопольського патріарха. Шанований древній образ перебував у Спасо-Єлеазарівському монастирі під Псковом, але, на жаль, загинув у безодні повноводної річки Толба разом з кораблями шведів, які розграбували Спасо-Єлеазарівський монастир і спробували вивезти його цінності.
Про іншу Царгородську ікону Божої Матері, святкування якої відбувається 30 вересня, зберігся переказ, що в давнину два грецьких ченці із Царгорода були проїздом у Старій Руссі і служили тут у соборній церкві Божественну літургію.
На згадку про своє перебування вони залишили в соборі мініатюрну ікону Божої Матері, вибиту на грифельній дошці. Ця мініатюрна ікона незабаром прославилася чудотворіннями.
Списки з цієї ікони перебувають у Москві, у парафіяльній церкві Успіння Пресвятої Богородиці, що на Малій Дмитрівці, у селі Нижерово Ростовського повіту Ярославської губернії, і в Спасо-Єлеазарівському монастирі за 25 верст від Пскова. Спасо-Єлеазарівського монастиря спершу називався Стрітенським — на знак зустрічі (стрітення) Царгородської ікони Божої Матері, яку приніс до обителі після падіння Константинополя преподобний Євфросин Псковський, який отримав список від Константинопольського патріарха.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Цареградской», глас 1
Возсия́ нам, я́ко со́лнце светоза́рное от восто́ка в велеле́пии./ Твоя́, Влады́чице, ико́на,/ озаря́ющи чуде́с сия́нием пресла́вно всех, приходя́щих к ней с ве́рою и любо́вию/ и моля́щихся усе́рдно к Твоему́, е́же о Сы́не Твое́м и Бо́зе, вели́чию./ Сла́ва Бо́гу, Евфроси́ном сию́ да́вшему нам!/ Сла́ва Приве́дшему ю́ от Царьгра́да!// Сла́ва Даю́щему то́ю всем исцеле́ния.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Цареградской», глас 8
Препросла́вленная Вы́шняго Ма́терь/ созыва́ет к песнопе́нию нас Своего́ о́браза прише́ствием от Царьгра́да/ и возбужда́ет зре́нием того́ на по́двиг,/ побежда́ти сопроти́вных си́лу,/ и к Ней, я́ко на́шея ра́дости вино́вней, пе́ти:// ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.
Ще в розробці