«Ікона Божої Матері, іменована “Куп’ятицька”»

Місяця листопада на 15-й день

Явище найдавнішої на Білоруській землі Куп’ятицької ікони Божої Матері відбулося 1182 року біля села Куп’ятичі, розташованого на річці Ясельда в межах колишнього Пінського повіту Мінської губернії.

Чернець Києво-Печерської Лаври Афанасій Кальнофойський у своїй праці “Тератургіма, або чудеса, що здійснилися, як у самому Печерському монастирі, так і в обох його печерах”, опублікованій 1638 року в Києві, оповідає про те, що святу ікону знайшла в лісі селянська дівчинка Ганна, що пасла худобу. Образ – у вигляді хреста – випромінював надзвичайно яскраве світло між деревами. Радісна дівчинка, віднісши ікону Божої Матері додому, сховала її в скриню. Повернувшись на колишнє місце, вона знову побачила сяйво між деревами. Думаючи, що це інший хрест, дівчинка поклала його за пазуху. Увечері, бажаючи показати своєму отцю Василю знайдені нею хрести, Анна не змогла їх знайти. Коли ж вони разом прийшли на пасовище, то вже здалеку побачили сяйво навколо дерева, на якому раніше чудесним чином був явлений хрест. Принесена в будинок ікона наступного ж дня знову опинилася на колишньому місці в лісі. Вражені цими подіями, місцеві жителі побудували на місці чудесного явлення ікони церкву в ім’я Пресвятої Богородиці, де поставили знайдену ікону. З цього часу благодать Божа прославила святий образ Божої Матері різноманітними чудотворіннями.

1240 року під час набігу татари розорили й спалили село та Куп’ятицьку церкву, але чудотворний образ зберігся в попелі неушкодженим. Вдруге святу ікону було знайдено наприкінці XV століття на місці згорілого храму мандрівником-богомольцем на ім’я Іоаким, який повертався на батьківщину з Єрусалима через Полісся. Не наважившись узяти із собою знайдений образ, він повідомив про чудесну знахідку місцевим жителям. Селяни, які з великою радістю сприйняли звістку про вторинне явище чудотворної ікони, у супроводі священика перенесли хрест-ікону в сільську церкву, побудовану на місці згорілого храму. Іоаким же залишився при храмі паламарем.

1629 року при церкві було влаштовано Куп’ятицький Свято-Введенський Преображенський чоловічий монастир, у стінах якого подвизалися майбутні святі преподобномученики Афанасій, ігумен Брестський (†1648) і Макарій Канівський, ігумен Пінський (†1678).

Ігумен Куп’ятицької обителі Іларіон Денисович написав твір “Опис чудес Куп’ятицької ікони Божої Матері”, у виданні якого брав участь також і Афанасій Кальнофойський, доповнивши його своїми тлумаченнями.

У другій половині XVII століття монастир був захоплений спочатку католицькими, а потім уніатськими ченцями. 1655 року православні ченці на чолі з намісником, архімандритом Лазарем Барановичем, покидаючи монастир, узяли із собою святу ікону Богородиці й перенесли чудотворний образ до Київського Софійського собору, де й помістили в ряді місцевих ікон південного бокового вівтаря апостола Андрія Первозванного.

До чудотворного Куп’ятицького образу Божої Матері вдавалися з благоговінням і шануванням не тільки українські православні, але не забували про свою святиню і білоруські віряни. У середині XIX століття парафіяни Куп’ятицької парафії звернулися до Святійшого Урядового Синоду з проханням про повернення з Київського Софійського собору Куп’ятицької чудотворної ікони Божої Матері. Однак прохання було відхилено. Відмова була мотивована тим, що ікона “належала не парафіяльній церкві, збудованій 1822 року, а монастирю, нині вже неіснуючому, і перенесена до Києво-Софійського собору не предками прохачів, а православними монахами колишнього монастиря 200 років тому”.

Є відомості, що в Софійському соборі чудотворний образ перебував до кінця 20-х років XX століття. Подальша його доля невідома.

Точний список із чудотворної ікони, написаний у XVII столітті, перебуває нині у Свято-Миколаївській церкві села Куп’ятичі Пінського району Брестської області. Для поклоніння святій Куп’ятицькій іконі Божої Матері сюди щорічно стікаються паломники з усієї Білорусі.

Куп’ятицька ікона Пресвятої Богородиці являє собою невеликого розміру мідний хрест. На одному боці хреста рельєфно зображена Богоматір із Предвічним Немовлям на лівій руці, на іншій – Розп’яття.