Ігорівська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 5-й день

Ігорівська ікона Божої Матері являє собою різновид Володимирської. Це ікона давнього грецького письма. За всі століття з неї було зроблено чимало копій, і це свідчить, що вона завжди користувалася великою повагою.

Один зі списків ікони зберігався в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Перед цією іконою в останні хвилини свого життя молився великий князь Ігор. Він був великим любителем книг, багато читав духовної літератури, з юності проводив більшу частину свого часу в молитвах, роздумах про Бога, бесідах з ченцями і святими старцями. Він вже був близький до того, щоб піти від мирського життя. Але йому довелося за заповітом вступити на престол у Києві.

19 вересня 1147 року, коли Ігор вже втратив владу і прийняв чернечий потриг з ім’ям Гавриїл, він був убитий озвірілим натовпом. Вірні люди поховали його в монастирі святого Симеона. Ікону, перед якою він молився, стали називати Ігорівською. Її прикрасили срібною позолоченою ризою, а знизу був викарбуваний напис, який вказував, що вона належала святому Ігорю. На іконі також був короткий опис його страждань.

Невдовзі ікону стали шанувати як чудотворну. Її помістили біля Царських врат у приділі святого апостола Іоанна Богослова Успенського собору Києво-Печерського монастиря. Однак під час окупації Києва в 1941 році ікона безслідно зникла.

Православна церква вшановує Ігорівську ікону Божої Матері 18 червня, того ж дня, коли святкується перенесення мощей князя Ігоря у 1150 році із Києва до Чернігова.