Ікона Божої Матері, іменована “Державна”

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 2-й день

Ікона Божої Матері, іменована “Державна”, явила себе православному народові 2/15 березня 1917 року — у день зречення від престолу імператора Миколи II, майбутнього царственного страстотерпця, у селі Коломенському поблизу Москви.

Якійсь селянці Євдокії Адріановій, мешканці села Перерви, тричі уві сні було відкрило, що є забутий образ Богородиці, через який відтепер буде явлено небесне заступництво Цариці Небесної руському народові. Вона ясно чула слова: “Є в селі Коломенському велика чорна ікона, її потрібно взяти, зробити червоною, нехай моляться”.

Настоятель храму в Коломенському, отець Миколай Лихачов, до якого звернулася Євдокія, не став перешкоджати, і вони разом оглянули всі ікони, що були в церкві. Не знайшовши нічого схожого в храмі, отець Миколай запропонував подивитися ікони в підвалі церкви, з різних причин складені там, серед яких і вибрали найбільшу, вкриту віковим пилом. Очистивши ікону від пилу, вони, на свій подив, побачили зображення Божої Матері, Котра сидить на престолі. Після приведення ікони до ладу виявилося, що Немовля-Христос на колінах Божої Матері простягнув руку, що благословляє. В одній руці Владичиця тримала скіпетр, в іншій — державу (знаки царської влади над світом), на голові Її була корона, а на плечах — червона мантія або порфіра. За надзвичайно суворого лику Богоматір на іконі мала царствений вигляд — усе вказувало на те, що Владичиця відтепер перебирає на себе особливу опіку над багатостраждальним руським народом.

Адріанова одразу впізнала бачену уві сні ікону, а священник одразу ж відслужив перед образом молебень з акафістом.

Слух про знову знайдену ікону швидко поширився не лише в селі Коломенському; прочани стікалися до церкви Вознесіння із Москви та інших місць, отримуючи від Божої Матері благодатну допомогу. У “Сергіївських листках” описано прибуття  ікони Божої Матері “Державної” до Марфо-Маріїнської обителі в Москві, де ікону зустріла велика княгиня Єлисавета Федорівна та інші сестри з великою урочистістю. Ікону для поклоніння возили й в інші церкви, а в недільні та святкові дні вона залишалася в селі Коломенському.

За деякими відомостями, Державна ікона Божої Матері до 1812 року перебувала у Вознесенському жіночому монастирі в Москві. Рятуючи ікону від Наполеонівського розграбування, її сховали в селі Коломенському і, цілком ймовірно, забули там на 105 років, поки вона не явила себе в належний час.

Знаменно, що святий образ було виявлено в особливий час — на початку лихоліття. Царственний вигляд ікони, скіпетр і держава немов наголошують на тому, що Владичиця прийняла на Себе опіку над вірними чадами Церкви Руської. Знаменна і червона порфіра Богоматері, колір якої нагадує колір крові…

Служба і акафіст Державній іконі Пресвятої Богородиці складені за участю Святішого Патріарха Тихона († 1925).

Нині ця свята ікона перебуває в храмі Казанської ікони Божої Матері в Коломенському, куди була повернута 27 липня 1990 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання