Блаженна Марія Дивєєвська (Федіна)

Місяця серпня на 26-й день

Блаженна Марія (Марія Захарівна Федіна) народилася в селі Голетково Елатомского р-ну Тамбовської губернії в селянській родині. З дитинства Марія любила самоту і молитву. Батько Марії помер, коли їй виповнилося тринадцять років, через рік померла і її мати Пелагея. Осиротівши в 14 років, вона поневірялася між Дивєєвим і Саровом голодна, напівгола, пізніше оселилася в Дивєєвському монастирі.

Слід зазначити, що блаженна Парасковія Іванівна, передчуваючи смерть, говорила: «Я ще сиджу за станом, а інша вже снує, вона ще ходить, а потім сяде».

У день смерті блаженної Параскеви Саровської черниці вигнали блаженну Марію з монастиря, розлючені її дивацтвами.

Однак, почувши розповідь селянина, який свідчить про прозорливості блаженної Марії (він повідав, що блаженна розповіла йому всю його життя і вказала на всі його гріхи), прислухалися до прохання останнього: «Повернути рабу Божу в монастир». За Марією Іванівною негайно послали посильних. У монастирі блаженна Марія перші роки жила в холодній, сирій кімнаті. Тут, як і пророкувала блаженна Парасковія Іванівна, вона позбулася ніг – «заробила ревматизм». За блаженної Марією доглядала черниця Дорофея. Одного разу, коли мати Дорофея пішла в комору за молоком, блаженна ошпарила окропом «до кісток» – спробувала сама собі налити чаю, відкрила кран самовара, а загорнути не змогла. Страждання хворій посилила спека.

За свідченням сучасників блаженної Марії, ніхто ніколи не чув від неї скарг. За велику віру, терпіння і смирення подвижниця удостоїлася дарів Святого Духа.

За свідченням сучасників, Марія Іванівна не тільки передбачала. По її молитвам, Господь багаторазово зціляв страждущих, про що збереглися свідчення очевидців.

7/20 вересня 1927 року монахиням запропонували піти з монастиря. Після закриття монастиря Марія Іванівна жила в будинках віруючих. Представники влади забороняли блаженній приймати відвідувачів. Одного разу блаженну старицю заарештували, проте після допиту, визнавши її ненормальною, відпустили.

Слід зазначити, що хоча Марія Іванівна попереджала сестер про майбутні випробування в роки безбожництва: таборах, засланнях, вона разом з тим, впевнено пророкувала і відродження Серафимо-Дивеєвського монастиря, що і виповнилося в 1991 році.

Померла блаженна стариця в 1931 році у віці близько 70 років. Її поховали на кладовищі села Велике Череватове.

Тропарі, кондаки, молитви та величання