Апостол від сімдесяти Лін, папа Римський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 5-й день / січня на 4-й день — Собор сімдесяти апостолів
Святий апостол Лін згаданий у Другому посланні до Тимофія святого апостола Павла (2Тим. 4:21). Це послання було написане первоверховним апостолом у Римі під час його других уз, незадовго до кончини (66–67). За церковним переданням, він був Римським єпископом. Окрім того, Євсевій Кесарійський пише про те, що “після мученицької кончини Петра і Павла (67) першим, хто отримав жереб єпископства Римської Церкви, був Лін”.
Відповідно до давнього каталогу Римських пап, святий Лін був родом із Етрурії. Його батько Геркулан відправив сина із міста Вольтерра до Рима для здобуття освіти. Там Лін був навернений апостолом Петром у християнство. Ним же він був висвячений на єпископа за щире благочестя і чудове красномовство.
Думку про те, що Ліна висвятив апостол Петро, поділяють Тертуліан, Руфин Аквілейський і святитель Єпіфаній Кіпрський. Водночас святитель Іриней Ліонський стверджує, що його рукопоклав апостол Павло.
У римському Бревіарії сказано, що святий Лін управляв Римською Церквою за життя апостола Петра як його вікарій. Після смерті первоверховного апостола він став самостійним єпископом Рима.
Святий апостол Лін прославився даром чудес, зціляв хворих, воскрешав мертвих. Окрім того, йому приписують заборону жінкам приходити до церкви без покривала.
Згідно з римським Бревіарієм, святий Лін прийняв мученицьку кончину в часи царювання Нерона. За доносом Сатурнина, чию доньку він звільнив від злого духа, святий був усічений мечем. Водночас деякі вчені вважають, що святий Лін помер мирно.
Різняться і погляди щодо тривалості управління ним Римською Церквою. На думку одних, він управляв нею два роки, а на думку інших — дванадцять років.