Апостол від 70-ти Фадей, єпископ Едеський, Бейрутський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 21-й день / місяця січня на 4-й день — Собор сімдесяти апостолів

Апостол від 70-ти Фадей, за походженням єврей, народився в сирійському місті Едесі. Його слід відрізняти від апостола із лику дванадцяти Іуди, прозваного Фаддеєм, або Леввеєм (пам’ять 19 червня).

Прийшовши до Єрусалима на свято, він почув проповідь святого Іоанна Предтечі і, прийнявши від нього хрещення в Йордані, залишився в Палестині. Побачивши Спасителя, він став Його учнем і був обраний Господом поміж тих 70-ти учнів, яких Він послав по двоє на проповідь у міста і місцевості, які Сам мав намір відвідати (Лк. 10:1).

Після Вознесіння Спасителя на небо апостол Фадей благовістив у Сирії та Месопотамії. Він прийшов з проповіддю Євангелія в Едесу і навернув до Христа князя Авгара, народ і жерців. Проповідь свою він утверджував багатьма чудесами, про які Авгар писав ассірійському цареві Нарсесу. Він також поставив священників і влаштував Едеську Церкву.

Князь Авгар хотів нагородити апостола Фадея багатими дарами, але той відмовився і пішов з проповіддю в інші міста, навертаючи багатьох язичників до християнської віри. Дійшовши з проповіддю до фінікійського міста Віріта, нинішнього Бейрута, він заснував там Церкву і в тому ж місті мирно помер у 44 році.

Це місце кончини вказане в слов’янській Мінеї. За іншими джерелами, він помер в Едесі. Водночас за стародавнім вірменським переданням апостола Фадея після різних мук було усічено мечем 21 грудня в Артазькій області в 50 році.

Тропарі, кондаки, молитви та величання