...

Відпусти

Церковнослов'янськоюУкраїнською

Ўкaзъ,
кaкw подобaетъ глаг0лати
tпyсты во вLчни прaздники,
и3 бGомaтере, и3 во всE лёто.

Вёдомо же да бyдетъ тебЁ њ сeмъ, їерeю: є3гдA tпyстъ глаг0леши дневнhй, и3ли2 на прaздникъ бцdы, да не и4маши глаг0лати въ нeмъ:

Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, честнaгw и3 слaвнагw є3S ржcтвA, и3ли2 ўспeніz, и3ли2 введeніz, и3 и3нhхъ прaздникwвъ є3S: и3ли2 с™aгw їwaнна предтeчи рождествA, и3ли2 ўсэкновeніz, и3 пр0чихъ с™hхъ пaмzти и3ли2 преставлeніz и4хъ, и3ли2 њбрётеніz, и3 пренесeніz мощeй.

Но си1це глаг0ли, ѓще прaздникъ бцdы, ржcтвA є3S и3ли2 ўспeніz, и3 пр0чихъ:

Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 спасeтъ нaсъ, ћкw бlгъ и3 человэколю1бецъ.

Ѓще же с™aгw: Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, моли1твами пречи1стыz своеS м™ре, и3 с™aгw ґп0стола, и3ли2 с™и1телz, и3ли2 мyченика, и4м>къ, и3 всёхъ с™hхъ: и3 пр0чее до концA.

Понeже не ржcтво2 бцdы, нижE введeніе, и3ли2 ўспeніе є3S, подвизaемъ къ бGу на моли1тву, но сaмую прес™yю бцdу: тaкожде, ни п†мzти, и3ли2 преставлє1ніz с™hхъ прив0димъ на мlтву къ бGу, но самёхъ и5хъ.

Священик повинен знати, що виголошувати відпуст денний або на свято Богородиці не належить так:

Христос, Істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, чесного і славного Різдва Її (або Успіння, або Введення та інших свят Її; або святого Іоана Предтечі Різдва, або Усікновення, і інших святих пам’яти або преставлення їх, або явлення і перенесення мощів).

Але, коли свято Богородиці, Її Різдва, або Успіння тощо, належить відпуст виголошувати так:

Христос, Істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Милосердний і Чоловіколюбець.