Псалом 90
ХвалA пёсни дв7довы, не надпи1санъ ў є3врє1й, §
Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz,
Речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2 и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2.
Ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи и3 t словесE мzтeжна:
ПлещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилB є3гw2 надёешисz: nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2.
Не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2,
T вeщи во тмЁ преходsщіz, t срsща и3 бёса полyденнагw.
Падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тмA њдеснyю тебє2, къ тебё же не прибли1житсz:
Nбaче nчи1ма твои1ма см0триши и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши.
Ћкw ты2, гDи, ўповaніе моE: вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE.
Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY:
Ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ.
На рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2:
На ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz.
Ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE.
Воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2 и3 прослaвлю є3го2:
Долгот0ю днjй и3сп0лню є3го2 и3 kвлю2 є3мY сп7сeніе моE.
Хвала́ пе́сни Дави́довы, не надпи́сан у евре́й, 90.
1 Живы́й в по́мощи Вы́шняго, в кро́ве Бо́га Небе́снаго водвори́тся. 2Рече́т Го́сподеви: засту́пник мо́й еси́ и прибе́жище мое́, Бо́г мо́й, и упова́ю на Него́. 3Я́ко То́й изба́вит тя́ от се́ти ло́вчи, и от словесе́ мяте́жна, 4плещма́ Свои́ма осени́т тя́, и под криле́ Его́ наде́ешися: ору́жием обы́дет тя́ и́стина Его́. 5Не убои́шися от стра́ха нощна́го, от стрелы́ летя́щия во дни́, 6от ве́щи во тьме́ преходя́шия, от сря́ща, и бе́са полу́деннаго. 7Паде́т от стра́ны твоея́ ты́сяща, и тьма́ одесну́ю тебе́, к тебе́ же не прибли́жится, 8оба́че очи́ма твои́ма смо́триши, и воздая́ние гре́шников у́зриши. 9Я́ко Ты́, Го́споди, упова́ние мое́, Вы́шняго положи́л еси́ прибе́жище Твое́. 10Не прии́дет к тебе́ зло́, и ра́на не прибли́жится телеси́ твоему́ 21, 11я́ко А́нгелом Свои́м запове́сть о тебе́, сохрани́ти тя́ во все́х путе́х твои́х. 12На рука́х во́змут тя́, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́, 13на а́спида и васили́ска насту́пиши, и попере́ши льва́ и зми́я. 14Я́ко на Мя́ упова́, и изба́влю и́: покры́ю и́, я́ко позна́ и́мя Мое́. 15Воззове́т ко Мне́, и услы́шу eго́: с ни́м е́смь в ско́рби, изму́ eго́, и просла́влю eго́, 16долгото́ю дне́й испо́лню eго́, и явлю́ eму́ спасе́ние Мое́.
Хвала́ пíсні Дави́дови, не надпи́сан у євре́й
Живи́й в по́мощи Ви́шняго, в кро́ві Бо́га небе́снаго водвори́тся.
Рече́т Го́сподеві: Засту́пник мой єси́ і прибíжище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́.
Я́ко Той ізба́вит тя от сíти ло́вчі, і от словесе́ мяте́жна.
Плещма́ Свої́ма осіни́т тя, і под крилí Єго́ надíєшися, ору́жієм оби́дет тя íстина Єго́.
Не убоíшися от стра́ха нощна́го, от стріли́, летя́щія во дні,
От ве́щі, во тьмі преходя́щія, от сря́ща і бíса полу́деннаго.
Паде́т от страни́ твоєя́ ти́сяща, і тьма одесну́ю тебе́, к тебí же не прибли́жится.
Оба́че очи́ма твої́ма смо́триши, і воздая́ніє грíшников у́зриши.
Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́; Ви́шняго положи́л єси́ прибíжище твоє́.
Не приíдет к тебí зло, і ра́на не прибли́жится тілесí твоєму́;
Я́ко А́нгелом Свої́м заповíсть о тебí сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х.
На рука́х во́змут тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу Твою́.
На а́спіда і василíска насту́пиши, і попере́ши льва і змíя.
Я́ко на мя упова́, і ізба́влю í, покри́ю í, я́ко позна́ íм’я Моє́.
Воззове́т ко Мні, і усли́шу єго́, с ним єсмь в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́
Долгото́ю дней іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.
Хвала пісні Давида
Хто живе́ з допомо́гою Всеви́шнього, той під покро́вом Бо́га Небе́сного осели́ться. Він ска́же: «Ти Засту́пник мій і При́хисток мій, і упова́ю на Ньо́го». Бо Він ви́зволить тебе́ від па́стки мисли́вців; і від сло́ва бенте́жного, плечи́ма Свої́ми покри́є тебе́; і під кри́лами Його́ ти наді́єшся; збро́єю огоро́дить тебе́ і́стина Його́. Не боя́тимешся страху́ нічно́го, стріли́, що лети́ть уде́нь, біди́, що в те́мряві хо́дить, напа́сті й бі́са полуде́нного. Впаде́ з твого́ бо́ку ти́сяча й бе́зліч право́руч від те́бе, а до те́бе не набли́зиться; але́ очи́ма твої́ми поди́вишся і ка́ру грі́шників поба́чиш. Бо Ти, Го́споди, Упова́ння моє́; Всеви́шнього Ти встанови́в при́хистком Твої́м. Не при́йде до Те́бе зло і ра́на не набли́зиться до ті́ла твого́, бо а́нгелам Свої́м запові́сть про те́бе, щоб вони́ зберіга́ли тебе́ на всіх шляха́х твої́х; на ру́ки ві́зьмуть тебе́, щоб ти ніко́ли не спотика́вся об ка́мінь ного́ю твоє́ю; на а́спіда й василі́ска насту́пиш і попере́ш ле́ва й змі́я. «Оскі́льки на Ме́не він упова́в, Я спасу́ його́, покри́ю його́, бо він пізна́в ім’я́ Моє́. Покли́че Мене́, і ви́слухаю його́; з ним Я в скорбо́ті, ви́зволю його́ та просла́влю його́. Багатьма́ дня́ми спо́вню його́ і явлю́ йому́ спасі́ння Моє́»