Чин співу 12-ти псалмів

Церковнослов'янськоюТранслітераціяУкраїнською

ЧИ~НЪ,
кaкw подобaетъ пёти
дванaдесzть pалмHвъ nс0бь,
и4хже поsху препод0бніи nтцы2 пустhнніи
во дни2, и3 въ нощи2: њ ни1хже воспоминaетсz
въ кни1гахъ nтeческихъ,
и3 въ житіsхъ и3 мучeніzхъ
свzтhхъ мн0гихъ.

Сeй же чи1нъ принесE t свzтhz горы2 прпdбный досіfeй, ґрхімандрjтъ печeрскій. Е#гHже начaло:

Ѓще їерeй: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

И# ўчинeнный чтeцъ глаг0летъ: Ґми1нь.

Ѓще несщ7eнный:

Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.

Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.

ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz.

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды и3 покл0ны три2.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи, поми1луй. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

ГDи, поми1луй. [в7i.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]

Тaже pал0мъ к7ѕ.

ГDь просвэщeніе моE и3 сп7си1тель м0й, когw2 ўбою1сz; гDь защи1титель животA моегw2, t когw2 ўстрашyсz; внегдA приближaтисz на мS ѕл0бующымъ, є4же снёсти плHти мо‰, њскорблsющіи мS и3 врази2 мои2, тjи и3знемог0ша и3 пад0ша. ѓще њполчи1тсz на мS п0лкъ, не ўбои1тсz сeрдце моE: ѓще востaнетъ на мS брaнь, на него2 ѓзъ ўповaю. є3ди1но проси1хъ t гDа, то2 взыщY: є4же жи1ти ми2 въ домY гDни вс‰ дни6 животA моегw2, зрёти ми2 красотY гDню и3 посэщaти хрaмъ с™hй є3гw2. ћкw скрh мz въ селeніи своeмъ въ дeнь ѕHлъ мои1хъ, покрh мz въ тaйнэ селeніz своегw2, на кaмень вознесe мz. и3 нhнэ сE, вознесE главY мою2 на враги2 мо‰: њбыд0хъ и3 пожр0хъ въ селeніи є3гw2 жeртву хвалeніz и3 воскликновeніz: пою2 и3 воспою2 гDеви. ўслhши, гDи, глaсъ м0й, и4мже воззвaхъ, поми1луй мS и3 ўслhши мS. тебЁ речE сeрдце моE: гDа взыщY, взыскA тебE лицE моE, лицA твоегw2, гDи, взыщY. не tврати2 лицA твоегw2 t менE и3 не ўклони1сz гнёвомъ t рабA твоегw2: пом0щникъ м0й бyди, не tри1ни менE и3 не њстaви менE, б9е, сп7си1телю м0й. ћкw nтeцъ м0й и3 мaти моS њстaвиста мS, гDь же воспріsтъ мS. законоположи1 ми, гDи, въ пути2 твоeмъ, и3 настaви мS на стезю2 прaвую вр†гъ мои1хъ рaди. не предaждь менE въ дyшы стужaющихъ ми2: ћкw востaша на мS свидётелє непрaведніи, и3 солгA непрaвда себЁ. вёрую ви1дэти бlг†z гDнz на земли2 живhхъ. потерпи2 гDа, мужaйсz, и3 да крэпи1тсz сeрдце твоE, и3 потерпи2 гDа.

Pал0мъ lа.

Бlжeни, и4хже њстaвишасz беззакHніz, и3 и4хже прикрhшасz грэси2. бlжeнъ мyжъ, є3мyже не вмэни1тъ гDь грэхA, нижE є4сть во ўстёхъ є3гw2 лeсть. ћкw ўмолчaхъ, њбетшaша кHсти мо‰, t є4же звaти ми2 вeсь дeнь, ћкw дeнь и3 н0щь њтzготЁ на мнЁ рукA твоS: возврати1хсz на стрaсть, є3гдA ўнзe ми тeрнъ. беззак0ніе моE познaхъ и3 грэхA моегw2 не покрhхъ, рёхъ: и3сповёмъ на мS беззак0ніе моE гDеви: и3 ты2 њстaвилъ є3си2 нечeстіе сeрдца моегw2. за то2 пом0литсz къ тебЁ всsкъ прпdбный во врeмz бlгопотрeбно: nбaче въ пот0пэ в0дъ мн0гихъ къ немY не прибли1жатсz. ты2 є3си2 прибёжище моE t ск0рби њбдержaщіz мS: рaдосте моS, и3збaви мS t њбышeдшихъ мS. вразумлю1 тz, и3 настaвлю тS на пyть сeй, в0ньже п0йдеши: ўтвержY на тS џчи мои2. не бyдите ћкw к0нь и3 мeскъ, и4мже нёсть рaзума: броздaми и3 ўзд0ю чє1люсти и4хъ востsгнеши, не приближaющихсz къ тебЁ. мнHги р†ны грёшному: ўповaющаго же на гDа млcть њбhдетъ. весели1тесz њ гDэ и3 рaдуйтесz првdніи, и3 хвали1тесz, вси2 прaвіи с®цемъ.

Pал0мъ н7ѕ.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS: ћкw на тS ўповA душA моS, и3 на сёнь крил{ твоє1ю надёюсz, д0ндеже прeйдетъ беззак0ніе. воззовY къ бGу вhшнему, бGу бlгодёzвшему мнЁ. послA съ нб7сE и3 сп7сe мz, дадE въ поношeніе попирaющыz мS: послA бGъ млcть свою2 и3 и4стину свою2, и3 и3збaви дyшу мою2 t среды2 скЂмнwвъ. поспaхъ смущeнъ: сhнове человёчестіи, зyбы и4хъ nр{жіz и3 стрёлы, и3 љзhкъ и4хъ мeчь џстръ. вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS. сёть ўгот0ваша ногaмъ мои6мъ, и3 слzк0ша дyшу мою2: и3скопaша пред8 лицeмъ мои1мъ ћму, и3 впад0ша въ ню2. гот0во сeрдце моE, б9е, гот0во сeрдце моE: воспою2 и3 пою2 во слaвэ моeй. востaни, слaва моS, востaни, pалти1рю и3 гyсли: востaну рaнw. и3сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, воспою2 тебЁ во kзhцэхъ: ћкw возвели1чисz до нб7съ млcть твоS и3 дaже до џблакъ и4стина твоS. вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS.

Тaже, Трис™0е и3 по Џ§е нaшъ:

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи поми1луй. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да свzти1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь, и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Тропари2, глaсъ №:

Њб8‰тіz џ§а tвeрсти ми2 потощи1сz, блyдно моE и3жди1хъ житіE, на богaтство неиждивaемое взирazй щедр0тъ твои1хъ, сп7се: нhнэ њбнищaвшее моE да не прeзриши сeрдце. тебЁ бо, гDи, ўмилeніемъ зовY: согрэши1хъ на нeбо и3 пред8 тоб0ю.

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у.

Е#гдA пріи1деши б9е, на зeмлю со слaваю, и3 трепeщутъ всsчєскаz, рэкa же џгненнаz пред8 суди1щемъ влечeтъ, кни6ги разгибaютсz, и3 т†йнаz kвлsютсz: тогдA и3збaви мS t nгнS неугаси1магw, и3 спод0би мS њдеснyю тебE стaти, судіE прaведнейшій.

И# нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Мaтерь тS б9ію вёмы вси2 дёву вои1стинну и3 по рождествЁ ћвльшуюсz, люб0вію прибэгaющіи къ твоeй бlгости: тебE бо и4мамы грёшніи предстaтельство, тебE стzжaхомъ въ напaстехъ сп7сeніе, є3ди1ну всенепор0чную.

Посeмъ, ГDи поми1луй, l.

Тaже, Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]

Pал0мъ lг.

Бlгословлю2 гDа на всsкое врeмz, вhну хвалA є3гw2 во ўстёхъ мои1хъ. њ гDэ похвaлитсz душA моS: да ўслhшатъ кр0тцыи и3 возвеселsтсz. возвели1чите гDа со мн0ю, и3 вознесeмъ и4мz є3гw2 вкyпэ. взыскaхъ гDа, и3 ўслhша мS и3 t всёхъ скорбeй мои1хъ и3збaви мS. приступи1те къ немY и3 просвэти1тесz, и3 ли1ца в†ша не постыдsтсz. сeй ни1щій воззвA, и3 гDь ўслhша и5, и3 t всёхъ скорбeй є3гw2 сп7сE и5. њполчи1тсz ѓгGлъ гDень w4крестъ боsщихсz є3гw2 и3 и3збaвитъ и5хъ. вкуси1те и3 ви1дите, ћкw бlгъ гDь: бlжeнъ мyжъ, и4же ўповaетъ нaнь. б0йтесz гDа, вси2 с™jи є3гw2, ћкw нёсть лишeніz боsщымсz є3гw2. богaтіи њбнищaша и3 взалкaша: взыскaющіи же гDа не лишaтсz всsкагw блaга. пріиди1те, ч†да, послyшайте менE, стрaху гDню научY вaсъ. кт0 є3сть человёкъ хотsй жив0тъ, любsй дни6 ви1дэти блaги; ўдержи2 љзhкъ тв0й t ѕлA и3 ўстнЁ твои2, є4же не глаг0лати льсти2. ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 блaго: взыщи2 ми1ра и3 пожени2 и5. џчи гDни на првdныz, и3 ќши є3гw2 въ моли1тву и4хъ. лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти t земли2 пaмzть и4хъ. воззвaша првdніи, и3 гDь ўслhша и5хъ и3 t всёхъ скорбeй и4хъ и3збaви и5хъ. бли1з8 гDь сокрушeнныхъ сeрдцемъ, и3 смирє1нныz дyхомъ сп7сeтъ. мнHги скHрби првdнымъ, и3 t всёхъ и4хъ и3збaвитъ | гDь. храни1тъ гDь вс‰ кHсти и4хъ, ни є3ди1на t ни1хъ сокруши1тсz. смeрть грёшникwвъ лютA, и3 ненави1дzщіи првdнаго прегрэшaтъ. и3збaвитъ гDь дyшы р†бъ свои1хъ, и3 не прегрэшaтъ вси2 ўповaющіи на него2.

Pал0мъ lи.

Рёхъ: сохраню2 пути6 мо‰, є4же не согрэшaти ми2 љзhкомъ мои1мъ: положи1хъ ўстHмъ мои6мъ храни1ло, внегдA востaти грёшному предо мн0ю. њнэмёхъ и3 смири1хсz, и3 ўмолчaхъ t бл†гъ, и3 болёзнь моS њбнови1сz. согрёzсz сeрдце моE во мнЁ, и3 въ поучeніи моeмъ разгори1тсz џгнь: глаг0лахъ љзhкомъ мои1мъ: скажи1 ми, гDи, кончи1ну мою2 и3 число2 днjй мои1хъ, к0е є4сть, да разумёю, что2 лишaюсz ѓзъ. сE, п‰ди положи1лъ є3си2 дни6 мо‰, и3 состaвъ м0й ћкw ничт0же пред8 тоб0ю: nбaче всsчєскаz суетA всsкъ человёкъ живhй. u5бо w4бразомъ х0дитъ человёкъ, nбaче всyе мzтeтсz: сокр0вищствуетъ, и3 не вёсть, комY соберeтъ |. и3 нhнэ кто2 терпёніе моE; не гDь ли; и3 состaвъ м0й t тебє2 є4сть. t всёхъ беззак0ній мои1хъ и3збaви мS: поношeніе безyмному дaлъ мS є3си2. њнэмёхъ и3 не tверз0хъ ќстъ мои1хъ, ћкw ты2 сотвори1лъ є3си2. tстaви t менE р†ны тво‰: t крёпости бо руки2 твоеS ѓзъ и3счез0хъ. во њбличeніихъ њ беззак0ніи наказaлъ є3си2 человёка, и3 и3стazлъ є3си2 ћкw паучи1ну дyшу є3гw2: nбaче всyе всsкъ человёкъ. ўслhши моли1тву мою2, гDи, и3 молeніе моE внуши2, слeзъ мои1хъ не премолчи2: ћкw пресeльникъ ѓзъ є4смь ў тебє2 и3 пришлeцъ, ћкоже вси2 nтцы2 мои2. њслaби ми2, да почjю, прeжде дaже не tидY, и3 ктомY не бyду.

Pал0мъ м7.

Бlжeнъ разумэвazй на ни1ща и3 ўб0га, въ дeнь лю1тъ и3збaвитъ є3го2 гDь. гDь да сохрани1тъ є3го2 и3 живи1тъ є3го2, и3 да ўбlжи1тъ є3го2 на земли2 и3 да не предaстъ є3гw2 въ рyки врагHвъ є3гw2. гDь да пом0жетъ є3мY на nдрЁ болёзни є3гw2: всE л0же є3гw2 њбрати1лъ є3си2 въ болBзни є3гw2. ѓзъ рёхъ: гDи, поми1луй мS, и3сцэли2 дyшу мою2, ћкw согрэши1хъ ти2. врази2 мои2 рёша мнЁ ѕл†z: когдA ќмретъ, и3 поги1бнетъ и4мz є3гw2; и3 вхождaше ви1дэти, всyе глаг0лаше сeрдце є3гw2: собрA беззак0ніе себЁ, и3схождaше в0нъ и3 глаг0лаше вкyпэ. на мS шептaху вси2 врази2 мои2, на мS помышлsху ѕл†z мнЁ. сл0во законопрестyпное возложи1ша на мS: є3дA спsй не приложи1тъ воскреснyти; и4бо человёкъ ми1ра моегw2, на нег0же ўповaхъ, kдhй хлёбы мо‰, возвели1чи на мS запинaніе. тh же, гDи, поми1луй мS и3 возстaви мS, и3 воздaмъ и5мъ. въ сeмъ познaхъ, ћкw восхотёлъ мS є3си2, ћкw не возрaдуетсz врaгъ м0й њ мнЁ. менe же за неѕл0біе пріsлъ, и3 ўтверди1лъ мS є3си2 пред8 тоб0ю въ вёкъ. бlгословeнъ гDь бGъ ї}левъ t вёка и3 до вёка, бyди, бyди.

Тaже, Трис™0е и3 по Џ§е нaшъ:

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи поми1луй. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да свzти1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь, и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Тропари2, глaсъ д7:

Смирeнную мою2 дyшу посэти2 гDи, во грэсёхъ всE житіE и3ждившую: и4мже w4бразомъ блудни1цу, пріими2 и3 менE, и3 сп7си1 мz.

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у.

ВсE житіE моE срaмнw и3жди1хъ, гDи, со блудни1цами nкаsнный, ћкоже блyдный ўмилeніемъ зовY: џ§е небeсный, согрэши1хъ, њчи1сти и3 сп7си1 мz, и3 не tри1ни менE, самaго себE t тебE ўдали1вшаго, и3 безпл0дныхъ рaди дёлъ нhнэ њбнищaвшаго.

И# нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Къ бцdе прилёжно нhнэ притецeмъ, грёшніи и3 смирeнніи, и3 припадeмъ въ покаsніи зовyще и3з8 глубины2 души2: вLчце, помози2, на ны2 милосeрдовавши, потщи1сz, погибaемъ t мн0жества прегрэшeній, не tврати2 твоS рабы6 тщы2, тS бо и3 є3ди1ну надeжду и4мамы.

Посeмъ, ГDи поми1луй, l.

Тaже, Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]

Pал0мъ …f.

Б9е, въ п0мощь мою2 вонми2: гDи, помощи1 ми потщи1сz. да постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущіи дyшу мою2, да возвратsтсz вспsть и3 постыдsтсz хотsщіи ми2 ѕл†z: да возратsтсz ѓбіе стыдsщесz глаг0лющіи ми2: блaгоже, блaгоже. да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz њ тебЁ вси2 и4щущіи тебE, б9е: и3 да глаг0лютъ вhну, да возвели1читсz гDь, лю1бzщіи сп7сeніе твоE. ѓзъ же ни1щъ є4смь и3 ўб0гъ, б9е, помози1 ми: пом0щникъ м0й и3 и3збaвитель м0й є3си2 ты2, гDи, не закосни2.

Pал0мъ o7.

На тS гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz въ вёкъ. прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz: приклони2 ко мнЁ ќхо твоE и3 сп7си1 мz. бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ мёсто крёпко сп7сти1 мz: ћкw ўтверждeніе моE и3 прибёжище моE є3си2 ты2. б9е м0й, и3збaви мS и3з8 руки2 грёшнагw, и3з8 руки2 законопрестyпнагw и3 њби1дzщагw: ћкw ты2 є3си2 терпёніе моE, гDи, гDи, ўповaніе моE t ю4ности моеS. въ тебЁ ўтверди1хсz t ўтр0бы, t чрeва мaтере моеS ты2 є3си2м0й покрови1тель: њ тебЁ пёніе моE вhну. ћкw чyдо бhхъ мнHгимъ: и3 ты2 пом0щникъ м0й крёпокъ. да и3сп0лнzтсz ўстA мо‰ хвалeніz, ћкw да воспою2 слaву твою2, вeсь дeнь великолёпіе твоE. не tвeржи менE во врeмz стaрости: внегдA њскудэвaти крёпости моeй, не њстaви менE. ћкw рёша врази2 мои2 мнЁ, и3 стрегyщіи дyшу мою2 совэщaша вкyпэ, глаг0люще: бGъ њстaвилъ є4сть є3го2, пожени1те и3 и3ми1те є3го2, ћкw нёсть и3збавлszй. б9е м0й, не ўдали1сz t менE: б9е м0й, въ п0мощь мою2 вонми2. да постыдsтсz и3 и3счeзнутъ њклеветaющіи дyшу мою2, да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ и4щущіи ѕл†z мнЁ. ѓзъ же всегдA воз8уповaю на тS, и3 приложY на всsку похвалY твою2. ўстA мо‰ возвэстsтъ прaвду твою2, вeсь дeнь сп7сeніе твоE, ћкw не познaхъ кни6жнаz. вни1ду въ си1лэ гDни: гDи, помzнY прaвду тебє2 є3ди1нагw. б9е м0й, и5мже научи1лъ мS є3си2 t ю4ности моеS, и3 до нhнэ возвэщY чудесA тво‰. и3 дaже до стaрости и3 престарёніz, б9е м0й, не њстaви менE, д0ндеже возвэщY мhшцу твою2 р0ду всемY грzдyщему, си1лу твою2 и3 прaвду твою2, б9е, дaже до вhшнихъ, ±же сотвори1лъ ми2 є3си2 вели6чіz: б9е, кто2 под0бенъ тебЁ; є3ли6ки kви1лъ ми2 є3си2 скHрби мнHги и3 ѕлы2; и3 њбрaщьсz њживотвори1лъ мS є3си2 и3 t бeзднъ земли2 возвeлъ мS є3си2. ўмн0жилъ є3си2 на мнЁ вели1чествіе твоE, и3 њбрaщьсz ўтёшилъ мS є3си2, и3 t бeзднъ земли2 пaки возвeлъ мS є3си2. и4бо ѓзъ и3сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, въ сосyдэхъ pал0мскихъ и4стину твою2, б9е: воспою2 тебЁ въ гyслехъ, с™hй ї}левъ. возрaдуетэсz ўстнЁ мои2, є3гдA воспою2 тебЁ, и3 душA моS, ю4же є3си2 и3збaвилъ: є3щe же и3 љзhкъ м0й вeсь дeнь поучи1тсz прaвдэ твоeй, є3гдA постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущій ѕл†z мнЁ.

Pал0мъ o7ѕ.

Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ къ бGу, и3 внsтъ ми2. въ дeнь ск0рби моеS бGа взыскaхъ рукaма мои1ма, н0щію пред8 ни1мъ, и3 не прельщeнъ бhхъ: tвeржесz ўтёшитисz душA моS. помzнyхъ бGа и3 возвесели1хсz, поглумлsхсz, и3 малодyшствоваше дyхъ м0й. предвари1стэ стражбы6 џчи мои2: смzт0хсz и3 не глаг0лахъ. помhслихъ дни6 пє1рвыz, и3 лBта вBчнаz помzнyхъ, и3 поучaхсz: н0щію сeрдцемъ мои1мъ глумлsхсz, и3 тужaше дyхъ м0й: є3дA во вёки tри1нетъ гDь и3 не приложи1тъ бlговоли1ти пaки; и3ли2 до концA млcть свою2 tсэчeтъ, скончA глаг0лъ t р0да въ р0дъ; є3дA забyдетъ ўщeдрити бGъ; и3ли2 ўдержи1тъ во гнёвэ своeмъ щедрHты сво‰; и3 рёхъ: нhнэ начaхъ, сіS и3змёна десни1цы вhшнzгw. помzнyхъ дэлA гDнz: ћкw помzнY t начaла чудесA тво‰, и3 поучyсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, и3 въ начинaніихъ твои1хъ поглумлю1сz. б9е, во с™ёмъ пyть тв0й: кто2 бGъ вeлій, ћкw бGъ нaшъ; ты2 є3си2 бGъ творsй чудесA: сказaлъ є3си2 въ лю1дехъ си1лу твою2, и3збaвилъ є3си2 мhшцею твоeю лю1ди тво‰, сhны ї†кwвли и3 їHсифwвы. ви1дэша тS в0ды, б9е, ви1дэша тS в0ды и3 ўбоsшасz: смzт0шасz бє1здны. мн0жество шyма в0дъ: глaсъ дaша џблацы, и4бо стрёлы тво‰ прех0дzтъ. глaсъ гр0ма твоегw2 въ колеси2, њсвэти1ша мHлніz тво‰ вселeнную: подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS. въ м0ри путіE твои2, и3 стєзи2 тво‰ въ водaхъ мн0гихъ, и3 слэды2 твои2 не познaютсz. настaвилъ є3си2 ћкw џвцы лю1ди тво‰ рук0ю мwmсeовою и3 ґарHнею.

Тaже, Трис™0е и3 по Џ§е нaшъ:

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи поми1луй. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да свzти1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь, и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Тропари2, глaсъ ѕ7:

Помышлsю дeнь стрaшный, и3 плaчу дэsній мои1хъ лукaвыхъ: кaкw tвэщaю безсмeртному цRю2: и3ли2 к0имъ дерзновeніемъ воззрю2 на судію2 блyдный ѓзъ; бlгоутр0бный џ§е, сн7е є3динор0дный, дш7е с™hй, поми1луй мS.

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у.

Во ю3д0ли плачeвнэ, на мёстэ, є4же завэщaлъ є3си2, є3гдA сsдеши, ми1лостиве, сотвори1ти прaведный сyдъ, не њбличи2 моS сокровє1ннаz, нижE посрами2 менE прeдъ ѓгGлы, но пощади1 мz, б9е, и3 поми1луй мS.

И# нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Милосeрдіz двє1ри tвeрзи нaмъ, бlгословeннаz бцcе, надёющіесz на тS да не поги1бнемъ, но да и3збaвимсz тоб0ю t бёдъ: ты2 бо є3си2 сп7сeніе р0да хrтіанскагw.

ГDи поми1луй, l.

Тaже, Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]

Посeмъ: моли1тва ни1щагw,
є3гдA ўнhетъ и3 пред8 гDемъ
проліeтъ молeніе своE, Rа.

ГDи, ўслhши моли1тву мою2, и3 в0пль м0й къ тебЁ да пріи1детъ. не tврати2 лицA твоегw2 t менE: в0ньже ѓще дeнь скорблю2, приклони2 ко мнЁ ќхо твоE: в0ньже ѓще дeнь призовy тz, ск0рw ўслhши мS. ћкw и3счез0ша ћкw дhмъ днjе мои2, и3 кHсти мо‰ ћкw суши1ло сосх0шасz. ўsзвленъ бhхъ ћкw травA, и3 и4зсше сeрдце моE, ћкw забhхъ снёсти хлёбъ м0й. t глaса воздыхaніz моегw2 прильпE к0сть моS пл0ти моeй. ўпод0бихсz неsсыти пустhннэй, бhхъ ћкw нощнhй врaнъ на нhрищи. бдёхъ и3 бhхъ ћкw пти1ца њс0бzщаzсz на здЁ. вeсь дeнь поношaху ми2 врази2 мои2, и3 хвaлzщіи мS мн0ю кленsхусz. занE пeпелъ ћкw хлёбъ kдsхъ и3 питіE моE съ плaчемъ растворsхъ, t лицA гнёва твоегw2 и3 ћрости твоеS: ћкw вознeсъ низвeрглъ мS є3си2. днjе мои2 ћкw сёнь ўклони1шасz, и3 ѓзъ ћкw сёно и3зсх0хъ. тh же, гDи, во вёкъ пребывaеши, и3 пaмzть твоS въ р0дъ и3 р0дъ. ты2 воскRсъ ўщeдриши сіHна: ћкw врeмz ўщeдрити є3го2, ћкw пріи1де врeмz. ћкw бlговоли1ша раби2 твои2 кaменіе є3гw2, и3 пeрсть є3гw2 ўщeдрzтъ. и3 ўбоsтсz kзhцы и4мене гDнz, и3 вси2 цaріе зeмстіи слaвы твоеS: ћкw сози1ждетъ гDь сіHна и3 kви1тсz во слaвэ своeй. призрЁ на моли1тву смирeнныхъ и3 не ўничижи2 молeніz и4хъ. да напи1шетсz сіE въ р0дъ и4нъ, и3 лю1діе зи1ждеміи восхвaлzтъ гDа: ћкw прини1че съ высоты2 с™hz своеS, гDь съ нб7сE на зeмлю призрЁ, ўслhшати воздыхaніе њковaнныхъ, разрэши1ти сhны ўмерщвлeнныхъ: возвэсти1ти въ сіHнэ и4мz гDне и3 хвалY є3гw2 во їеrли1мэ, внегдA собрaтисz лю1демъ вкyпэ и3 царє1мъ, є4же раб0тати гDеви. tвэщA є3мY на пути2 крёпости є3гw2: ўмалeніе днjй мои1хъ возвэсти1 ми: не возведи2 менE во преполовeніе днjй мои1хъ: въ р0дэ родHвъ лBта тво‰. въ начaлэхъ ты2, гDи, зeмлю њсновaлъ є3си2, и3 дэлA рукY твоє1ю сyть небесA. т† поги1бнутъ, тh же пребывaеши: и3 вс‰ ћкw ри1за њбетшaютъ, и3 ћкw nдeжду свіeши |, и3 и3змэнsтсz. тh же т0йжде є3си2, и3 лBта тво‰ не њскудёютъ. сhнове р†бъ твои1хъ вселsтсz, и3 сёмz и4хъ во вёкъ и3спрaвитсz.

Мlтва манассjи, царS їудeйска.

ГDи вседержи1телю, б9е nтє1цъ нaшихъ, ґвраaмовъ, и3 їсаaковъ, и3 їaкwвль, и3 сёмене и4хъ прaведнагw: сотвори1вый нб7о и3 зeмлю со всeю лёпотою и4хъ, свzзaвый м0ре сл0вомъ повелёніz твоегw2, заключи1вый бeздну, и3 запечaтствовавый ю5 стрaшнымъ и3 слaвнымъ и4менемъ твои1мъ, є3г0же вс‰ боsтсz, и3 трепeщутъ t лицA си1лы твоеS ћкw непостоsнно великолёпіе слaвы твоеS , и3 не стерпи1мь гнёвъ, є4же на грёшники прещeніz твоегw2. безмёрна же и3 неизслёдованна ми1лость њбэщaніz твоегw2: тh бо є3си2 гDь вhшній, бlгоутр0бенъ. долготерпэли1въ и3 многоми1лостивъ, и3 кazйсz њ ѕл0бахъ человёческихъ. ты2 гDи, по мн0жеству бlгости твоеS, њбэщaлъ є3си2 покаsніе и3 њставлeніе согрэши1вшымъ тебЁ, и3 мн0жествомъ щедр0тъ твои1хъ, њпредэли1лъ є3си2 покаsніе грёшникwмъ во сп7сeніе. ты2 ќбw гDи б9е си1лъ, не положи1лъ є3си2 покаsніе прaвєднымъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, не согрэши1вшымъ тебЁ. но положи1лъ є3си2 покаsніе на мнЁ грёшнэмъ: занE согрэши1хъ пaче числA пескA морскaгw. ўмн0жишасz беззакHніz мо‰, гDи, ўмн0жишасz беззакHніz мо‰: и3 нёсмь дост0инъ воззрёти, и3 ви1дэти высотY нбcную t мн0жества непрaвдъ мои1хъ. слsченъ є4смь мн0гими ќзами желёзными, во є4же не возвести2 главы2 моеS, и3 нёсть ми2 њслаблeніz: занE прогнёвахъ ћрость твою2, и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ, не сотвори1вый в0ли твоеS, и3 не сохрани1вый повелёній твои1хъ. и3 нhнэ приклонsю колBна сeрдца, трeбуz t тебE блaгости: согрэши1хъ гDи, согрэши1хъ, и3 беззакHніz мо‰ ѓзъ вёмъ: но прошY молsсz, њслaби ми2 гDи, њслaби ми2, и3 не погуби2 менE со беззак0ньми мои1ми. нижE въ вёкъ враждовaвъ соблюдeши ѕHлъ мои1хъ, нижE њсyдиши мS въ преисп0днихъ земли2. занE ты2 є3си2 б9е, бGъ кaющихсz, и3 на мнЁ kви1ши всю2 бlгость твою2, ћкw недост0йна сyща сп7сeши мS, по мн0зэй ми1лости твоeй, и3 восхвалю1 тz вhну во днeхъ животA моегw2: ћкw тS поeтъ всS си1ла нбcнаz, и3 твоS є4сть слaва во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Тaже, славосл0віе вседнeвное.

Слaва въ вhшнихъ бGу, и3 на земли2 ми1ръ, въ человёцэхъ бlговолeніе. хвaлимъ тS, бlгослови1мъ тS, клaнzемъ ти сz, славосл0вимъ тS, бlгодари1мъ тS, вели1кіz рaди слaвы твоеS. гDи цRю2 нбcный, б9е џ§е вседержи1телю, гDи сн7е є3динор0дный, ї}се хrтE, и3 с™hй дш7е. гDи б9е, ѓгнче б9ій, сн7е n§ь, взeмлzй грёхъ мjра, поми1луй нaсъ: взeмлzй грэхи2 мjра, пріими2мlтву нaшу: сэдsй њдеснyю nц7A, поми1луй нaсъ. ћкw ты2 є3си2 є3ди1нъ с™ъ, ты2 є3си2 є3ди1нъ гDь, ї}съ хrт0съ, во слaву бGа nц7A, ґми1нь.

На всsкъ дeнь бlгословлю1 тz, и3 восхвалю2 и4мz твоE во вёки, и3 въ вёкъ вёка.

ГDи, прибёжище бhлъ є3си2 нaмъ въ р0дъ и3 р0дъ. ѓзъ рёхъ: гDи, поми1луй мS, и3сцэли2 дyшу мою2, ћкw согрэши1хъ тебЁ. гDи, къ тебЁ прибэг0хъ, научи1 мz твори1ти в0лю твою2, ћкw ты2 є3си2 бGъ м0й: ћкw ў тебE и3ст0чникъ животA, во свётэ твоeмъ ќзримъ свётъ. пробaви млcть твою2 вёдущымъ тS.

Тaже: Спод0би гDи, въ дeнь сeй без8 грэхA сохрани1тисz нaмъ. бlгословeнъ є3си2 гDи б9е nтє1цъ нaшихъ, и3 хвaльно и3 прослaвлено и4мz твоE во вёки, ґми1нь.

Бyди гDи, млcть твоS на нaсъ, ћкоже ўповaхомъ на тS. бlгословeнъ є3си2 гDи, научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. бlгословeнъ є3си2 вLко, вразуми1 мz њправдaніємъ твои6мъ. бlгословeнъ є3си2 с™hй, просвэти1 мz њправдaніи твои1ми.

ГDи, млcть твоS во вёкъ, дёлъ рукY твоє1ю не прeзри: тебЁ подобaетъ хвалA, тебЁ подобaетъ пёніе, тебЁ слaва подобaетъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

И# настоsщаz мlтва с™aгw є3vстрaтіа:

Величaz величaю тS гDи, ћкw призрёлъ є3си2 на смирeніе моE, и3 нёси менE затвори1лъ въ рукaхъ врaжіихъ: но спaслъ є3си2 t нyждъ дyшу мою2. и3 нhнэ вLко, да покрhетъ мS рукA твоS, и3 да пріи1детъ на мS ми1лость твоS, ћкw смzтeсz душA моS, и3 болёзненна є4сть во и3схождeніи своeмъ, t nкаsннагw моегw2 и3 сквeрнагw тэлесE сегw2: да не когдA лукaвый сопостaта совётъ срsщетъ и3 препнeтъ ю5 во тьмЁ, за невёдwмыz и3 вёдwмыz въ житіи2 сeмъ бhвшыz ми2 грэхи2, млcтивъ бyди ми2 вLко, и3 да не ќзритъ душA моS мрaчнагw вз0ра лукaвыхъ дeмонwвъ: но да пріи1мутъ ю5 ѓгGли твои2 свётліи и3 пресвётліи. дaждь слaву и4мени твоемY с™0му, и3 твоeю си1лою возведи1 мz на б9eственное твоE суди1ще. внегдA суди1тисz ми2, да не пріи1метъ мS рукA кнsзz мjра сегw2, є4же и3ст0ргнути мS грёшника во глубинY ѓдову, но предстaни ми2, и3 бyди ми2 сп7съ и3 застyпникъ: тэлє1снаz бо и3 сі‰ мучє1ніz весeліz сyть рабHмъ твои6мъ. поми1луй гDи, њскверни1вшуюсz страстьми2 житіS сегw2, дyшу мою2, и3 чи1сту ю5 покаsніемъ и3 и3сповёданіемъ пріими2, ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Тaже, Трис™0е и3 по Џ§е нaшъ:

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи поми1луй. [Три1жды.]

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да свzти1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь, и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Тропари2, глaсъ }:

Џкомъ бlгоутр0бнымъ, гDи, ви1ждь моE смирeніе: ћкw по мaлэ жи1знь моS и3ждивaетсz, и3 t дёлъ нёсть мнЁ сп7сeніz. сегw2 рaди молю1сz: џкомъ бlгоутр0бнымъ, гDи, ви1ждь моE смирeніе, и3 сп7си1 мz.

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у.

Вёкъ м0й скончавaетсz, и3 стрaшный тв0й прест0лъ гот0витсz, житіE моE мимох0дитъ, сyдъ менE ждeтъ, претS мнЁ џгненную мyкою, и3 плaменемъ негаси1мымъ: слeзъ тyчу подaждь ми2, и3 ўгаси2 є3гw2 си1лу, хотsй сп7сти1сz всёмъ человёкwмъ.

И# нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

И$же нaсъ рaди рождeйсz t дв7ы, и3 распsтіе претерпёвъ, бlгjй, и3спровeргій смeртію смeрть, и3 воскресeніе kвлeй ћкw бGъ, не прeзри ћже создaлъ є3си2 рук0ю твоeю, kви2 человэколю1біе твоE, многомлcтиве, пріими2 р0ждшую тS бцdу молsщуюсz за ны2, и3 спаси2 сп7се нaшъ, лю1ди tч†zнныz.

Таже, ГDи поми1луй, l.

И# tпyстъ.

Ѓще їерeй: Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 спасeтъ нaсъ, ћкw блaгъ и3 чlвэколю1бецъ.

И# мы2: Ґми1нь.

Ѓще несщ7eнный: ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nц7ъ нaшихъ, и3 всёхъ с™hхъ, спаси2 нaсъ, ћкw блaгъ и3 чlвэколю1бецъ. ґми1нь.

Чин пения двенадцати псалмов,
как пели их преподобные отцы-пустынники днем и ночью, о чем вспоминается в книгах отеческих и в житиях и мучениих святых многих.
Этот чин принес со Святой горы преподобный Досифей, архимандрит Киево-Печерский.

Аще иерей, глаголет: Благослове́н Бог наш, всегда́, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в.

Аще же несвященный: Моли́твами святы́х оте́ц на́ших, Го́споди Иису́се Христе́ Бо́же наш, поми́луй нас. Ами́нь.

Сла́ва Тебе́, Бо́же наш, сла́ва Тебе́.

Царю́ Небе́сный, Уте́шителю, Ду́ше и́стины, И́же везде́ сый и вся исполня́яй, Сокро́вище благи́х и жи́зни Пода́телю, прииди́ и всели́ся в ны, и очи́сти ны от вся́кия скве́рны, и спаси́, Бла́же, ду́ши на́ша.

Святы́й Бо́же, Святы́й Кре́пкий, Святы́й Безсме́ртный, поми́луй нас. трижды.

Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Пресвята́я Тро́ице, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти грехи́ на́ша; Влады́ко, прости́ беззако́ния на́ша; Святы́й, посети́ и исцели́ не́мощи на́ша, и́мене Твоего́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй, трижды.

Сла́ва, и ны́не:

О́тче наш, И́же еси́ на Небесе́х, да святи́тся и́мя Твое́, да прии́дет Ца́рствие Твое́, да бу́дет во́ля Твоя́, я́ко на Небеси́ и на земли́. Хлеб наш насу́щный да́ждь нам днесь; и оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже и мы оставля́ем должнико́м на́шим; и не введи́ нас во искуше́ние, но изба́ви нас от лука́ваго.

Прииди́те, поклони́мся Царе́ви на́шему Бо́гу.

Прииди́те, поклони́мся и припаде́м Христу́, Царе́ви на́шему Бо́гу.

Прииди́те, поклони́мся и припаде́м Самому́ Христу́, Царе́ви и Бо́гу на́шему.

Псалом 26

1 Госпо́дь просвеще́ние мое́ и Спаси́тель мой, кого́ убою́ся? Госпо́дь Защи́титель живота́ моего́, от кого́ устрашу́ся? 2 Внегда́ приближа́тися на мя зло́бующым, е́же сне́сти пло́ти моя́, оскорбля́ющии мя, и врази́ мои́, ти́и изнемо́гоша и падо́ша. 3 А́ще ополчи́тся на мя полк, не убои́тся се́рдце мое́, а́ще воста́нет на мя брань, на Него́ аз упова́ю. 4 Еди́но проси́х от Го́спода, то взыщу́: е́же жи́ти ми в дому́ Госпо́дни вся дни живота́ моего́, зре́ти ми красоту́ Госпо́дню и посеща́ти храм святы́й Его́. 5 Я́ко скры мя в селе́нии Свое́м в день зол мои́х, покры́ мя в та́йне селе́ния Своего́, на ка́мень вознесе́ мя. 6 И ны́не се вознесе́ главу́ мою́, на враги́ моя́: обыдо́х и пожро́х в селе́нии Его́ же́ртву хвале́ния и воскликнове́ния, пою́ и воспою́ Го́сподеви. 7 Услы́ши, Го́споди, глас мой, и́мже воззва́х: поми́луй мя и услы́ши мя. 8 Тебе́ рече́ се́рдце мое́, Го́спода взыщу́. Взыска́ Тебе́ лице́ мое́, лица́ Твоего́, Го́споди, взыщу́. 9 Не отврати́ лица́ Твоего́ от мене́ и не уклони́ся гне́вом от раба́ Твоего́: помо́щник мой бу́ди, не отри́ни мене́, и не оста́ви мене́, Бо́же Спаси́телю мой. 10 Я́ко оте́ц мой и ма́ти моя́ оста́виста мя, Госпо́дь же восприя́т мя. 11 Законоположи́ ми, Го́споди, в пути́ Твое́м и наста́ви мя на стезю́ пра́вую враг мои́х ра́ди. 12 Не преда́ждь мене́ в ду́шы стужа́ющих ми, я́ко воста́ша на мя свиде́теле непра́веднии и солга́ непра́вда себе́. 13 Ве́рую ви́дети блага́я Госпо́дня на земли́ живы́х. 14 Потерпи́ Го́спода, мужа́йся и да крепи́тся се́рдце твое́, и потерпи́ Го́спода.

Псалом 31

1 Блаже́ни, и́хже оста́вишася беззако́ния и и́хже прикры́шася греси́. 2 Блаже́н муж, eму́же не вмени́т Госпо́дь греха́, ниже́ есть во усте́х eго́ лесть. 3 Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сти моя́, от е́же зва́ти ми весь день. 4 Я́ко день и нощь отяготе́ на мне рука́ Твоя́, возврати́хся на страсть, егда́ унзе́ ми терн. 5 Беззако́ние мое́ позна́х и греха́ моего́ не покры́х, рех: испове́м на мя беззако́ние мое́ Го́сподеви, и Ты оста́вил еси́ нече́стие се́рдца моего́. 6 За то помо́лится к Тебе́ всяк преподо́бный во вре́мя благопотре́бно: оба́че в пото́пе вод мно́гих к нему́ не прибли́жатся. 7 Ты еси́ прибе́жище мое́ от ско́рби обдержа́щия мя: ра́досте моя́, изба́ви мя от обыше́дших мя. 8 Вразумлю́ тя и наста́влю тя на путь сей, во́ньже по́йдеши, утвержу́ на тя о́чи Мои́. 9 Не бу́дите я́ко конь и меск, и́мже несть ра́зума: брозда́ми и уздо́ю че́люсти их востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебе́. 10 Мно́ги ра́ны гре́шному, упова́ющаго же на Го́спода ми́лость обы́дет. 11 Весели́теся о Го́споде, и ра́дуйтеся, пра́веднии, и хвали́теся, вси пра́вии се́рдцем.

Псалом 56

1 В коне́ц, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ние, внегда́ ему́ отбега́ти от лица́ Сау́лова в пеще́ру.
2 Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя, я́ко на Тя упова́ душа́ моя́, и на сень крилу́ Твое́ю наде́юся, до́ндеже пре́йдет беззако́ние. 3 Воззову́ к Бо́гу Вы́шнему, Бо́гу, благоде́явшему мне. 4 Посла́ с небесе́ и спасе́ мя, даде́ в поноше́ние попира́ющыя мя, посла́ Бог ми́лость Свою́ и и́стину Свою́, 5 и изба́ви ду́шу мою́ от среды́ ски́мнов. Поспа́х смуще́н, сы́нове челове́честии, зу́бы их ору́жия и стре́лы, и язы́к их меч остр. 6 Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, и по всей земли́ сла́ва Твоя́. 7 Сеть угото́ваша нога́м мои́м и сляко́ша ду́шу мою́, ископа́ша пред лице́м мои́м я́му и впадо́ша в ню. 8 Гото́во се́рдце мое́, Бо́же, гото́во се́рдце мое́, воспою́ и пою́ во сла́ве мое́й. 9 Воста́ни сла́ва моя́, воста́ни псалти́рю и гу́сли, воста́ну ра́но. 10 Испове́мся Тебе́ в лю́дех, Го́споди, воспою́ Тебе́ во язы́цех, 11 я́ко возвели́чися до небе́с ми́лость Твоя́, и да́же до о́блак и́стина Твоя́. 12 Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, и по всей земли́ сла́ва Твоя́.

Трисвятое по Отче наш:

Святы́й Бо́же, Святы́й Кре́пкий, Святы́й Безсме́ртный, поми́луй нас. (Трижды)

Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Пресвята́я Тро́ице, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти грехи́ на́ша; Влады́ко, прости́ беззако́ния на́ша; Святы́й, посети́ и исцели́ не́мощи на́ша, и́мене Твоего́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. (Трижды)

Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

О́тче наш, И́же еси́ на Небесе́х, да святи́тся и́мя Твое́, да прии́дет Ца́рствие Твое́, да бу́дет во́ля Твоя́, я́ко на Небеси́ и на земли́. Хлеб наш насу́щный да́ждь нам днесь; и оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже и мы оставля́ем должнико́м на́шим; и не введи́ нас во искуше́ние, но изба́ви нас от лука́ваго.

Тропари, глас 1

Объя́тия О́тча отве́рсти ми потщи́ся, блу́дно мое́ ижди́х жити́е, на бога́тство неиждива́емое взира́яй щедро́т Твои́х, Спа́се, ны́не обнища́вшее мое́ да не пре́зриши се́рдце. Тебе́ бо, Го́споди, умиле́нием зову́: согреши́х на Не́бо и пред Тобо́ю.

Слава: Егда́ прии́деши Бо́же на зе́млю со сла́вою,/ и трепе́щут вся́ческая:/ река́ же о́гненная пред суди́щем влече́т,/ кни́ги разгиба́ются, и та́йная явля́ются:/ тогда́ изба́ви мя от огня́ неугаси́маго,// и сподо́би мя одесну́ю Тебе́ ста́ти Судие́ пра́веднейший.

И ныне: Ма́терь Тя Бо́жию све́мы вси, Де́ву вои́стинну, и по Рождестве́ я́вльшуюся, любо́вию прибега́юще к Твое́й бла́гости: Тебе́ бо и́мамы, гре́шнии, предста́тельницу и Тебе́ стяжа́хом в напа́стех спасе́ние, Еди́ну Всенепоро́чную.

Посем: Господи, помилуй, 30. Таже, Приидите, поклонимся: Трижды.

Псалом 33

1 Псало́м Дави́ду, внегда́ измени́ лице́ свое́ пред Авимеле́хом, и отпусти́ его́, и отъи́де.
2 Благословлю́ Го́спода на вся́кое вре́мя, вы́ну хвала́ Его́ во усте́х мои́х. 3 О Го́споде похва́лится душа́ моя́, да услы́шат кро́тцыи и возвеселя́тся. 4 Возвели́чите Го́спода со мно́ю и вознесе́м и́мя Его́ вку́пе. 5 Взыска́х Го́спода и услы́ша мя, и от всех скорбе́й мои́х изба́ви мя. 6 Приступи́те к Нему́ и просвети́теся, и ли́ца ва́ша не постыдя́тся. 7 Сей ни́щий воззва́, и Госпо́дь услы́ша и́, и от всех скорбе́й eго́ спасе́ и́. 8 Ополчи́тся А́нгел Госпо́день о́крест боя́щихся Его́, и изба́вит их. 9 Вкуси́те и ви́дите, я́ко благ Госпо́дь; блаже́н муж, и́же упова́ет Нань. 10 Бо́йтеся Го́спода, вси святи́и Его́, я́ко несть лише́ния боя́щымся Его́. 11 Бога́тии обнища́ша и взалка́ша, взыска́ющии же Го́спода не лиша́тся вся́каго бла́га. 12 Прииди́те, ча́да, послу́шайте мене́, стра́ху Госпо́дню научу́ вас. 13 Кто́ есть челове́к хотя́й живо́т, любя́й дни ви́дети бла́ги? 14 Удержи́ язы́к твой от зла, и устне́ твои́, е́же не глаго́лати льсти. 15 Уклони́ся от зла и сотвори́ бла́го. Взыщи́ ми́ра, и пожени́ и́. 16 О́чи Госпо́дни на пра́ведныя, и у́ши Его́ в моли́тву их. 17 Лице́ же Госпо́дне на творя́щыя зла́я, е́же потреби́ти от земли́ па́мять их. 18 Воззва́ша пра́веднии, и Госпо́дь услы́ша их, и от всех скорбе́й их изба́ви их. 19 Близ Госпо́дь сокруше́нных се́рдцем, и смире́нныя ду́хом спасе́т. 20 Мно́ги ско́рби пра́ведным, и от всех их изба́вит я́ Госпо́дь. 21 Храни́т Госпо́дь вся ко́сти их, ни еди́на от них сокруши́тся. 22 Смерть гре́шников люта́, и ненави́дящии пра́веднаго прегре́шат. 23 Изба́вит Госпо́дь ду́шы раб Свои́х, и не прегреша́т вси, упова́ющии на Него́.

Псалом 38

1 В коне́ц, Идифу́му, песнь Дави́ду.
2 Рех: сохраню́ пути́ моя́, е́же не согреша́ти ми язы́ком мои́м: положи́х усто́м мои́м храни́ло, внегда́ воста́ти гре́шному предо мно́ю. 3 Онеме́х и смири́хся, и умолча́х от благ, и боле́знь моя́ обнови́ся. 4 Согре́яся се́рдце мое́ во мне, и в поуче́нии мое́м разгори́тся огнь. Глаго́лах язы́ком мои́м: 5 скажи́ ми, Го́споди, кончи́ну мою́ и число́ дней мои́х, ко́е есть? Да разуме́ю, что лиша́юся аз? 6 Се пя́ди положи́л еси́ дни моя́, и соста́в мой я́ко ничто́же пред Тобо́ю, оба́че вся́ческая суета́ всяк челове́к живы́й. 7 У́бо о́бразом хо́дит челове́к, оба́че всу́е мяте́тся: сокро́вищствует, и не весть, кому́ собере́т я́. 8 И ны́не кто терпе́ние мое́, не Госпо́дь ли? И соста́в мой от Тебе́ есть. 9 От всех беззако́ний мои́х изба́ви мя, поноше́ние безу́мному дал мя еси́. 10 Онеме́х и не отверзо́х уст мои́х, я́ко Ты сотвори́л еси́. 11 Отста́ви от мене́ ра́ны Твоя́: от кре́пости бо руки́ Твоея́ аз исчезо́х. 12 Во обличе́ниих о беззако́нии наказа́л еси́ челове́ка и иста́ял еси́, я́ко паучи́ну, ду́шу eго́: оба́че всу́е всяк челове́к. 13 Услы́ши моли́тву мою́, Го́споди, и моле́ние мое́ внуши́, слез мои́х не премолчи́: я́ко пресе́льник аз есмь у Тебе́ и пришле́ц, я́коже вси отцы́ мои́. 14 Осла́би ми, да почи́ю, пре́жде да́же не отъиду́, и ктому́ не бу́ду.

Псалом 40

1 В коне́ц, псало́м Дави́ду.
2 Блаже́н разумева́яй на ни́ща и убо́га, в день лют изба́вит eго́ Госпо́дь. 3 Госпо́дь да сохрани́т eго́ и живи́т eго́, и да ублажи́т eго́ на земли́, и да не преда́ст eго́ в ру́ки враго́в eго́. 4 Госпо́дь да помо́жет eму́ на одре́ боле́зни eго́: все ло́же eго́ обрати́л еси́ в боле́зни eго́. 5 Аз рех: Го́споди, поми́луй мя, исцели́ ду́шу мою́, я́ко согреши́х Ти. 6 Врази́ мои́ ре́ша мне зла́я: когда́ у́мрет и поги́бнет и́мя eго́? 7 И вхожда́ше ви́дети, всу́е глаго́лаше се́рдце eго́, собра́ беззако́ние себе́, исхожда́ше вон и глаго́лаше вку́пе. 8 На мя шепта́ху вси врази́ мои́, на мя помышля́ху зла́я мне. 9 Сло́во законопресту́пное возложи́ша на мя: еда́ спяй не приложи́т воскресну́ти? 10 И́бо челове́к ми́ра моего́, на него́же упова́х, яды́й хле́бы моя́, возвели́чи на мя запина́ние. 11 Ты же, Го́споди, поми́луй мя и возста́ви мя и возда́м им. 12 В сем позна́х, я́ко восхоте́л мя еси́, я́ко не возра́дуется враг мой о мне. 13 Мене́ же за незло́бие прия́л и утверди́л мя еси́ пред Тобою́ в век. 14 Благослове́н Госпо́дь Бог Изра́илев от ве́ка и до ве́ка: бу́ди, бу́ди.

Таже, Трисвятое. И по Отче наш:

Тропари, глас 4

Смире́нную мою́ ду́шу посети́, Го́споди, во гресе́х все́ житие́ ижди́вшую: и́мже о́бразом блудни́цу, приими́ и мене́, и спаси́ мя́.

Слава: Все́ житие́ мое́ сту́дно ижди́в Го́споди, со блудни́цами окая́нный, я́коже блу́дный умиле́нием зову́: О́тче Небе́сный, согреши́х, очи́сти и спаси́ мя, и не отри́ни мене́ самого́ от Тебе́ удали́вшася, и Боже́ственными де́лы ны́не обнища́вшаго.

И ныне: К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м, гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м, в покая́нии зову́ще из глубины́ души́: Влады́чице, помози́, на ны́ милосе́рдовавши, потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний, не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи́, Тя́ бо и еди́ну наде́жду и́мамы.

Посем: Господи, помилуй, 30. Таже, Приидите, поклонимся: Трижды.

Псалом 69

1 В коне́ц, Дави́ду в воспомина́ние, во е́же спасти́ мя Го́споду.
2 Бо́же, в по́мощь мою́ вонми́, Го́споди, помощи́ ми потщи́ся. 3 Да постыдя́тся и посра́мятся и́щущии ду́шу мою́, да возвратя́тся вспять и постыдя́тся хотя́щии ми зла́я. 4 Да возвратя́тся а́бие стыдя́щеся глаго́лющии ми: бла́гоже, бла́гоже. 5 Да возра́дуются и возвеселя́тся о Тебе́ вси и́щущии Тебе́, Бо́же, и да глаго́лют вы́ну, да возвели́чится Госпо́дь, лю́бящии спасе́ние Твое́: 6 аз же нищ есмь и убо́г, Бо́же, помози́ ми: Помо́щник мой и Изба́витель мой еси́ Ты, Го́споди, не закосни́.

Псалом 70

Дави́ду псало́м, сыно́в Ионада́вовых и пе́рвых пле́ншихся, не надпи́сан у евре́й.
1 На Тя, Го́споди, упова́х, да не постыжу́ся в век. 2 Пра́вдою Твое́ю изба́ви мя и изми́ мя, приклони́ ко мне у́хо Твое́ и спаси́ мя. 3 Бу́ди ми в Бо́га Защи́тителя и в ме́сто кре́пко спасти́ мя, я́ко утверже́ние мое́ и прибе́жище мое́ еси́ Ты. 4 Бо́же мой, изба́ви мя из руки́ гре́шнаго, из руки́ законопресту́пнаго и оби́дящаго, 5 я́ко Ты еси́ терпе́ние мое́, Го́споди, Го́споди, упова́ние мое́ от ю́ности моея́. 6 В Тебе́ утверди́хся от утро́бы, от чре́ва ма́тере моея́ Ты еси́ мой покрови́тель: о Тебе́ пе́ние мое́ вы́ну. 7 Я́ко чу́до бых мно́гим, и Ты помо́щник мой кре́пок. 8 Да испо́лнятся уста́ моя́ хвале́ния, я́ко да воспою́ сла́ву Твою́, весь день великоле́пие Твое́. 9 Не отве́ржи мене́ во вре́мя ста́рости, внегда́ оскудева́ти кре́пости мое́й, не оста́ви мене́. 10 Я́ко ре́ша врази́ мои́ мне, и стрегу́щии ду́шу мою́ совеща́ша вку́пе, 11 глаго́люще: Бог оста́вил есть eго́, пожени́те и ими́те eго́, я́ко несть избавля́яй. 12 Бо́же мой, не удали́ся от мене́, Бо́же мой, в по́мощь мою́ вонми́. 13 Да постыдя́тся и исче́знут оклевета́ющии ду́шу мою́, да облеку́тся в студ и срам и́щущии зла́я мне. 14 Аз же всегда́ возупова́ю на Тя и приложу́ на вся́ку похвалу́ Твою́. 15 Уста́ моя́ возвестя́т пра́вду Твою́, весь день спасе́ние Твое́, я́ко не позна́х кни́жная. 16 Вни́ду в си́ле Госпо́дни, Го́споди, помяну́ пра́вду Тебе́ Еди́наго. 17 Бо́же мой, и́мже научи́л мя еси́ от ю́ности моея́, и до ны́не возвещу́ чудеса́ Твоя́, 18 и да́же до ста́рости и престаре́ния, Бо́же мой, не оста́ви мене́, до́ндеже возвещу́ мы́шцу Твою́ ро́ду всему́ гряду́щему, 19 си́лу Твою́ и пра́вду Твою́, Бо́же, да́же до вы́шних, я́же сотвори́л ми еси́ вели́чия. Бо́же, кто подо́бен Тебе́? 20 Ели́ки яви́л ми еси́ ско́рби мно́ги и злы, и обра́щься оживотвори́л мя еси́, и от бездн земли́ возве́л мя еси́. 21 Умно́жил еси́ на мне вели́чествие Твое́, и обра́щься уте́шил мя еси́, и от бездн земли́ па́ки возве́л мя еси́. 22 И́бо аз испове́мся Тебе́ в лю́дех, Го́споди, в сосу́дех псало́мских и́стину Твою́, Бо́же, воспою́ Тебе́ в гу́слех, Святы́й Изра́илев. 23 Возра́дуетеся устне́ мои́, егда́ воспою́ Тебе́, и душа́ моя́, ю́же еси́ изба́вил. 24 Еще́ же и язы́к мой весь день поучи́тся пра́вде Твое́й, егда́ постыдя́тся и посра́мятся и́щущии зла́я мне.

Псалом 76

1 В коне́ц, о Идифу́ме, псало́м Аса́фу.
2 Гла́сом мои́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мои́м к Бо́гу, и внят ми. 3 В день ско́рби моея́ Бо́га взыска́х рука́ма мои́ма, но́щию пред Ним, и не прельще́н бых. Отве́ржеся уте́шитися душа́ моя́. 4 Помяну́х Бо́га и возвесели́хся, поглумля́хся и малоду́шествоваше дух мой. 5 Предвари́сте стражбы́ о́чи мои́: смято́хся и не глаго́лах. 6 Помы́слих дни пе́рвыя, и ле́та ве́чная помяну́х, и поуча́хся: 7 но́щию се́рдцем мои́м глумля́хся, и тужа́ше дух мой: 8 еда́ во ве́ки отри́нет Госпо́дь, и не приложи́т благоволи́ти па́ки? 9 Или́ до конца́ ми́лость Свою́ отсече́т, сконча́ глаго́л от ро́да в род? 10 Еда́ забу́дет уще́дрити Бог? Или́ удержи́т во гне́ве Свое́м щедро́ты Своя́? 11 И рех: ны́не нача́х, сия́ изме́на десни́цы Вы́шняго. 12 Помяну́х дела́ Госпо́дня, я́ко помяну́ от нача́ла чудеса́ Твоя́, 13 и поучу́ся во всех де́лех Твои́х, и в начина́ниих Твои́х поглумлю́ся. 14 Бо́же, во святе́м путь Твой: кто Бог ве́лий я́ко Бог наш? 15 Ты еси́ Бог творя́й чудеса́: сказа́л еси́ в лю́дех си́лу Твою́, 16 изба́вил еси́ мы́шцею Твое́ю лю́ди Твоя́, сы́ны Иа́ковли и Ио́сифовы. 17 Ви́деша Тя во́ды, Бо́же, ви́деша Тя во́ды, и убоя́шася: смято́шася бе́здны, 18 мно́жество шу́ма вод, глас да́ша о́блацы, и́бо стре́лы Твоя́ прехо́дят. 19 Глас гро́ма Твоего́ в колеси́, освети́ша мо́лния Твоя́ вселе́нную: подви́жеся и тре́петна бысть земля́. 20 В мо́ри путие́ Твои́, и стези́ Твои́ в вода́х мно́гих, и следы́ Твоя́ не позна́ются. 21 Наста́вил еси́ я́ко о́вцы лю́ди Твоя́ руко́ю Моисе́овою и Ааро́нею.

Таже, Трисвятое. И по Отче наш:

Тропари, глас 6

Помышля́ю де́нь стра́шный и пла́чуся дея́ний мои́х лука́вых: ка́ко отвеща́ю Безсме́ртному Царю́, или́ ко́им дерзнове́нием воззрю́ на Судию́, блу́дный а́з? Благоутро́бный О́тче, Сы́не Единоро́дный и Ду́ше Святы́й, поми́луй мя́.

Слава: Во юдо́ли плаче́вне, на ме́сте, е́же завеща́л еси́, егда́ ся́деши, Ми́лостиве, сотвори́ти пра́ведный су́д, не обличи́ моя́ сокрове́нная, ниже́ посрами́ мене́ пред А́нгелы, но пощади́ мя́, Бо́же, и поми́луй мя́.

И ныне: Милосе́рдия две́ри отве́рзи нам, благослове́нная Богоро́дице, наде́ющиися на Тя да не поги́бнем, но да изба́вимся Тобо́ю от бед: Ты бо еси́ спасе́ние ро́да христиа́нскаго.

Господи, помилуй, 30. Таже, Приидите, поклонимся: Трижды.

Псалом 101

1 Моли́тва ни́щаго, егда́ уны́ет, и пред Го́сподем пролие́т моле́ние свое́.
2 Го́споди, услы́ши моли́тву мою́, и вопль мой к Тебе́ да прии́дет. 3 Не отврати́ лица́ Твоего́ от мене́: во́ньже а́ще день скорблю́, приклони́ ко мне у́хо Твое́: во́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро услы́ши мя. 4 Я́ко исчезо́ша я́ко дым дни́е мои́, и ко́сти моя́ я́ко суши́ло сосхо́шася. 5 Уя́звен бых я́ко трава́, и и́зсше се́рдце мое́, я́ко забы́х сне́сти хлеб мой. 6 От гла́са воздыха́ния моего́ прильпе́ кость моя́ пло́ти мое́й. 7 Уподо́бихся нея́сыти пусты́нней, бых я́ко нощны́й вран на ны́рищи. 8 Бдех и бых я́ко пти́ца осо́бящаяся на зде. 9 Весь день поноша́ху ми врази́ мои́, и хва́лящии мя мно́ю кленя́хуся. 10 Зане́ пе́пел я́ко хлеб ядя́х, и питие́ мое́ с пла́чем растворя́х. 11 От лица́ гне́ва Твоего́ и я́рости Твоея́: я́ко возне́с низве́ргл мя еси́. 12 Дни́е мои́ я́ко сень уклони́шася, и аз я́ко се́но изсхо́х. 13 Ты же, Го́споди, во век пребыва́еши, и па́мять Твоя́ в род и род. 14 Ты воскре́с уще́дриши Сио́на, я́ко вре́мя уще́дрити eго́, я́ко прии́де вре́мя. 15 Я́ко благоволи́ша раби́ Твои́ ка́мение eго́, и персть eго́ уще́дрят. 16 И убоя́тся язы́цы и́мене Госпо́дня, и вси ца́рие зе́мстии сла́вы Твоея́. 17 Я́ко сози́ждет Госпо́дь Сио́на, и яви́тся во сла́ве Свое́й. 18 Призре́ на моли́тву смире́нных, и не уничижи́ моле́ния их. 19 Да напи́шется сие́ в род ин, и лю́дие зи́ждемии восхва́лят Го́спода. 20 Я́ко прини́че с высоты́ святы́я Своея́, Госпо́дь с небесе́ на зе́млю призре́, 21 услы́шати воздыха́ние окова́нных, разреши́ти сы́ны умерщвле́нных, 22 возвести́ти в Сио́не и́мя Госпо́дне, и хвалу́ Его́ во Иерусали́ме. 23 Внегда́ собра́тися лю́дем вку́пе, и царе́м, е́же рабо́тати Го́сподеви. 24 Отвеща́ eму́ на пути́ кре́пости eго́: умале́ние дней мои́х возвести́ ми. 25 Не возведи́ мене́ в преполове́ние дней мои́х: в ро́де родо́в ле́та Твоя́. 26 В нача́лех Ты, Го́споди, зе́млю основа́л еси́, и дела́ руку́ Твое́ю суть небеса́. 27 Та поги́бнут, Ты же пребыва́еши: и вся, я́ко ри́за обетша́ют, и я́ко оде́жду свие́ши я́ и изменя́тся. 28 Ты же то́йжде еси́, и ле́та Твоя́ не оскуде́ют. 29 Сы́нове раб Твои́х вселя́тся, и се́мя их во век испра́вится.

Молитва Манассии, царя Иудейска

Го́споди Вседержи́телю, Бо́же отец на́ших, Авраа́мов, и Исаа́ков, и Иа́ковль, и се́мене их пра́веднаго: сотвори́вый не́бо и зе́млю со все́ю ле́потою их, связа́вый мо́ре сло́вом повеле́ния Твоего́, заключи́вый бе́здну, и запеча́тствовавый ю́ стра́шным и сла́вным и́менем Твои́м, его́же вся боя́тся, и трепе́щут от лица́ си́лы Твоея́, я́ко непостоя́нно великоле́пие сла́вы Твоея́, и нестерпи́мь гнев, е́же на гре́шники преще́ния Твоего́. Безме́рна же и неизсле́дованна ми́лость обеща́ния Твоего́: Ты бо еси́ Госпо́дь Вы́шний, благоутро́бен. долготерпели́в и многоми́лостив, и ка́яйся о зло́бах челове́ческих. Ты Го́споди, по мно́жеству бла́гости Твоея́, обеща́л еси́ покая́ние и оставле́ние согреши́вшим Тебе́, и мно́жеством щедро́т Твои́х, определи́л еси́ покая́ние гре́шником во спасе́ние. Ты у́бо Го́споди Бо́же сил, не положи́л еси́ покая́ние пра́ведным, Авраа́му и Исаа́ку и Иа́кову, не согреши́вшим Тебе́. Но положи́л еси́ покая́ние на мне, гре́шнем: зане́ согреши́х па́че числа́ песка́ морска́го. Умно́жишася беззако́ния моя́, Го́споди, умно́жишася беззако́ния моя́: и несмь досто́ин воззре́ти, и ви́дети высоту́ небе́сную от мно́жества непра́вд мои́х. Сля́чен есмь мно́гими у́зами желе́зными, во е́же не возвести́ главы́ моея́, и несть ми ослабле́ния: зане́ прогне́вах я́рость Твою́, и лука́вое пред Тобо́ю сотвори́х, не сотвори́вый во́ли Твоея́, и не сохрани́вый повеле́ний Твои́х. И ны́не приклоня́ю коле́на се́рдца, тре́буя от Тебе́ бла́гости: согреши́х, Го́споди, согреши́х, и беззако́ния моя́ аз вем, но прошу́ моля́ся, осла́би ми, Го́споди, осла́би ми, и не погуби́ мене́ со беззако́ньми мои́ми. Ниже́ в век враждова́в соблюде́ши зол мои́х, ниже́ осу́диши мя в преиспо́дних земли́. Зане́ Ты еси́ Бо́же, Бог ка́ющихся, и на мне яви́ши всю бла́гость Твою́, я́ко недосто́йна су́ща спасе́ши мя, по мно́зей ми́лости Твое́й, и восхвалю́ Тя вы́ну во днех живота́ моего́, я́ко Тя пое́т вся си́ла небе́сная, и Твоя́ есть сла́ва во ве́ки веко́в, ами́нь.

Таже:

Сла́ва в вы́шних Бо́гу, и на земли́ мир, в челове́цех благоволе́ние. Хва́лим Тя, благослови́м Тя, кла́няем Ти ся, славосло́вим Тя, благодари́м Тя, вели́кия ра́ди сла́вы Твоея́. Го́споди, Царю́ Небе́сный, Боже, О́тче Вседержи́телю, Го́споди Сы́не Единоро́дный, Иису́се Христе́, и Святы́й Ду́ше. Го́споди Бо́же, А́гнче Бо́жий, Сы́не Оте́чь, взе́мляй грех мiра, поми́луй нас. Взе́мляй грехи́ мiра, приими́ моли́тву на́шу. Седя́й одесну́ю Отца́, поми́луй нас. Я́ко Ты еси́ Еди́н Свят; Ты еси́ Еди́н Госпо́дь, Иису́с Христо́с, в сла́ву Бо́га Отца́, ами́нь. На вся́к день благословлю́ Тя и восхвалю́ и́мя Твое́ во ве́ки, и в век ве́ка. Го́споди, прибе́жище был еси́ нам в род и род. Аз рех: Го́споди, поми́луй мя, исцели́ ду́шу мою́, я́ко согреши́х Тебе́. Го́споди, к Тебе́ прибего́х, научи́ мя твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ты еси́ Бог мой, я́ко у Тебе́ исто́чник живота́, во све́те Твое́м у́зрим свет. Проба́ви ми́лость Твою́ ве́дущим Тя. Сподо́би, Го́споди, в день сей без греха́ сохрани́тися нам. Благослове́н еси́ Го́споди Бо́же оте́ц на́ших, и хва́льно и просла́влено и́мя Твое́ во ве́ки, ами́нь. Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя. Благослове́н еси́, Го́споди, научи́ мя оправда́нием Твои́м. Благослове́н еси́, Влады́ко, вразуми́ мя оправда́нием Твои́м. Благослове́н еси́, Святы́й, просвети́ мя оправда́нии Твои́ми. Го́споди, ми́лость Твоя́ во век, дел руку́ Твое́ю не пре́зри: Тебе́ подоба́ет хвала́, Тебе́ подоба́ет пе́ние, Тебе́ сла́ва подоба́ет, Отцу́, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь.

Молитва святаго Евстратия

Велича́я велича́ю Тя Го́споди, я́ко призре́л еси́ на смире́ние мое́, и не́си мене́ затвори́л в рука́х вра́жиих, но спасл еси́ от нужд ду́шу мою́. И ны́не Влады́ко, да покры́ет мя рука́ Твоя́, и да прии́дет на мя ми́лость Твоя́, я́ко смяте́ся душа́ моя́, и боле́зненна есть во исхожде́нии свое́м, от окая́ннаго моего́ и скве́рнаго телесе́ сего́. Да не когда́ лука́вый сопоста́та сове́т сря́щет, и препне́т ю́ во тме, за неве́домыя и ве́домыя в житии́ сем бы́вшия ми грехи́. Ми́лостив бу́ди ми, Влады́ко, и да не у́зрит душа́ моя́ мра́чнаго взо́ра лука́вых де́монов, но да прии́мут ю́ Ангели Твои́ све́тлии и пресве́тлии. Даждь сла́ву и́мени Твоему́ свято́му, и Твое́ю си́лою возведи́ мя на Боже́ственное Твое́ суди́ще, внегда́ суди́тися ми, да не прии́мет мя рука́ кня́зя мiра сего́, е́же исто́ргнути мя, гре́шника, во глубину́ а́дову, но предста́ни ми, и бу́ди ми Спас и Засту́пник. Теле́сныя бо и сия́ муче́ния, весе́лия суть рабо́м Твои́м. Поми́луй, Го́споди, оскверни́вшуюся страстьми́ жития́ сего́ ду́шу мою́: и чи́сту ю́ покая́нием и испове́данием приими́, я́ко благослове́н еси́ во ве́ки веко́в, ами́нь.

Таже, Трисвятое. И по Отче наш:

Тропари, глас 8

О́ком благоутро́бным, Го́споди, ви́ждь мое́ смире́ние, я́ко пома́ле жи́знь моя́ иждива́ется, и от де́л не́сть мне́ спасе́ния. Сего́ ра́ди молю́ся: о́ком благоутро́бным, Го́споди, ви́ждь мое́ смире́ние и спаси́ мя́.

Слава: Век мой скончава́ется, / и стра́шный Твой престо́л гото́вится, / житие́ мое́ мимохо́дит, / суд мене́ ждет, претя́ мне о́гненною му́кою, / и пла́менем негаси́мым. / Слез ту́чу пода́ждь ми и угаси́ его́ си́лу, / хотя́й спасти́ся всем челове́ком.

И ныне: И́же нас ра́ди рожде́йся от Де́вы / и распя́тие претерпе́в, Благи́й, / испрове́ргий сме́ртию смерть, / и воскресе́ние явле́й, я́ко Бог, / не пре́зри, я́же созда́л еси́ руко́ю Твое́ю; / яви́ человеколю́бие Твое́, Ми́лостиве, / приими́ ро́ждшую Тя Богоро́дицу, моля́щуюся за ны, / и спаси́, Спа́се наш, лю́ди отча́янныя.

Таже, Господи, помилуй, 30. И отпуст.

Чин, як належить співати дванадцять псалмів окремо, що їх співали преподобні отці-пустельники протягом дня і ночі, про них же згадується в книгах отцівських і в житіях і в актах мучеників. Цей чин приніс від Святої Гори преподобний Досифей, Архимандрит Печерський.

Якщо ієрей, промовляє: Благословен Бог наш…

А якщо не посвячений, промовляє: Молитвами святих отців наших, Господи Іісусе Христе Боже наш, помилуй нас. Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповнюєш, Скарбнице добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, прийди і зціли немочі наші імені Твого заради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Господи, помилуй (12разів).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім Христу, Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім Самому Христу, Цареві і Богу нашому.

Псалом 26

Господь – Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь – Захисник життя мого, кого устрашуся? Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають. Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли і ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього. Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його. Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене. Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа. Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене. Від Тебе говорить серце моє: “Шукайте Господа!” Я шукаю лиця Твого, Господи. Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти – поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій. Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене. Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх. Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене. Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих. Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.

Псалом 31

Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито. Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства. Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день. Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху. Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого. Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його. Ти пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене. “Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє. Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе”. Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість. Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.

Псалом 56

Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня. Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені. Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене. Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні – як списи, і язик їхній – меч гострий. Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя. Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї. Готове серце моє, Боже, готове серце моє: буду співати і славити Тебе. Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано. Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми. Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя. Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алілуя, алілуя, алілуя. Слава Тобі, Боже (тричі)

Трисвяте по Отче наш.

Тропарі, глас 1:

Обійми батьківські поспіши відкрити мені, Спасе, бо я прожив своє життя блудно, але, уповаючи на багатство щедрот Твоїх, до Тебе, Господи, взиваю: згрішив я перед небом і перед Тобою; не відкинь нині мого зубожілого серця.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Коли прийдеш, Боже, на землю зі славою, і тремтить все, ріка ж вогняна перед судилищем тече, книги розкриваються, і потаємне виявляється; тоді визволи мене від вогню невгасимого і сподоби мене праворуч Тебе стати, Суддя праведний.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Тебе, Матір Божу, знаємо всі, Діву істинну, що і після Різдва залишилася Дівою, з любов’ю прибігаючи до Твоєї благости; бо Тебе маємо ми, грішні, за заступницю, Тебе знайшли в напастях для спасіння, єдину все-непорочну.

Господи, помилуй (30 разів).

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім Христу, Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім Самому Христу, Цареві і Богу нашому.

Псалом 33

Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх. Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться. Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі. Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене. Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться. Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його. Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх. Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього. Бійтеся Господа, всі святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його. Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага. Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас. Хто з людей бажає жити і бачити дні благі – стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі. Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того. Очі Господні до праведних, і вуха Його до молитви їх. Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них. Взивали праведні, і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх. Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає. Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь. Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається. Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть. Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Псалом 38

Я сказав: “Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною”. Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася. Запалало серце моє в мені, і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм: “Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх – яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій”. Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій – як ніщо перед Тобою. Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться. І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя – на Тебе. Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному. Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це. Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну. Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина. Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої. Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.

Псалом 40

Блаженний, хто дбає про вбогих і бідних, в день скорботи спасає його Господь. Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його. Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його. Я сказав: “Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою”. Вороги мої в злобі кажуть про мене: “Коли він помре та згине ім’я його?” А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються. Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене. Словом лихим ображають мене, говорячи: “Він ліг і вже не встане”. Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, – підняв проти мене п’яту свою. Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм. З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною. А мене Ти охорониш заради лагідності моєї і поставиш перед лицем Твоїм навіки. Благословенний Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку! Амінь.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алілуя, алілуя, алілуя. Слава Тобі, Боже (тричі)

Трисвяте по Отче наш.

Тропарі, глас 4:

Убогу душу мою, що в гріхах прожила життя, відвідай, Господи, і, як блудницю, прийми мене і спаси мене.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Все життя моє в соромі прожив я,  Господи, з блудницями окаянний, як блудний смиренно взиваю: Отче Небесний, згрішив я, очисти і спаси мене й не відкинь мене, що сам себе від Тебе віддалив і через безплідні діла нині зубожів.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

До Богородиці щиро нині звернімося, ми, грішні й смиренні, і припадімо, у покаянні з глибини душі взиваючи: Владичице, поможи, змилосердившись над нами, поспіши, бо гинемо від безлічі провин; не відпусти рабів Твоїх ні з чим, Тебе бо за єдину надію нашу маємо.

Господи, помилуй (30 разів).

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім Христу, Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім Самому Христу, Цареві і Богу нашому.

Псалом 69

Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені. Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї. Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть мені: “Добре, добре!” Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: “Великий Господь!” А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти – Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.

Псалом 70

На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік. Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене. Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене. Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене. Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юності моєї. В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди. Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія. Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, щоб я оспівував славу Твою і кожен день – велич Твою. Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене. Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою, кажучи: “Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя”. Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди. Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї. А я завжди буду уповати на Тебе і примножувати всяку похвалу Тобі. Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день – благодіяння Твої, що їм я не знаю числа. Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже. Ти навчив мене від юності моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої. І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою. Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе? Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене. Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене і з безодні землі знову виводив мене, тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів. Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив; і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.

Псалом 76

Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене. В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх – душа моя не мала втіхи. Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій. Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити. Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих. Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій: невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милості Своєї? Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід? Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої? І я сказав: “Ось, горе мені – це зміна правиці Всевишнього”. Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої. Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої. Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог наш?! Ти є Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою. Ти визволив силою Твоєю народ Твій – синів Якова та Йосифа. Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні. З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли. Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася. Шляхи Твої в морі, і стежки Твої – у водах великих, а сліди Твої недовідомі. Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алілуя, алілуя, алілуя. Слава Тобі, Боже (тричі)

Трисвяте по Отче наш.

Тропарі, глас 6:

Помишляю про день страшний і плачу від діянь моїх лукавих: як відповідатиму я безсмертному Цареві? І як насмілюся поглянути на суддю, блудний я? Милосердний Отче, Сину єдинородний і Душе Святий, помилуй.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

О долину плачу, на місці, що заповідав Ти, коли Ти, милостивий, сядеш чинити Свій праведний Суд, не виявляй таємниць моїх, не осором мене перед ангелами, але пожалій мене, Боже, і помилуй мене.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти є спасіння роду християнського.

Господи, помилуй (30 разів).

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім Христу, Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім Самому Христу, Цареві і Богу нашому.

Молитва скорботного, коли він у відчаї перед Господом проллє моління своє:

Псалом 101

Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде. Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, коли призву Тебе; скоро вислухай мене. Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли. Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій. Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї. Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах. Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі. Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене. Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами. Від лиця гніву Твого і ярості Твоєї – Ти підніс і кинув мене. Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава. Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід. Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час. Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його. І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі – слави Твоєї. Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй. Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх. І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа. Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю, щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених, щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі, коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу. Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого. І я сказав: “Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно. На початку Ти, Господи, землю створив, і небеса – діло рук Твоїх. Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться. Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться. Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік”.

Молитва Манасії, царя Юдейського

Господи Вседержителю, Боже отців наших, Авраама й Ісаака та Якова й праведного роду їх. Ти сотворив небо й землю з усією красою їх, Ти зв’язав море словом повеління Твого, Ти замкнув безодню і запечатав її страшним і славним іменем Твоїм; Тебе все боїться і тремтить перед силою Твоєю, бо ніхто не встоїть перед величчю слави Твоєї, і нестерпний гнів погрози Твоєї на грішників. Але безмежна й недослідима милість обітниці Твоєї. Бо Ти є Господь Всевишній, милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і вболіваєш за гріхи людські. Ти, Господи, з безмежної благости Твоєї, дав надію на покаяння і відпущення тим, хто згрішив перед Тобою, і, з безмежного милосердя Твого, призначив покаяння для грішних на спасіння. Ти ж, Господи, Боже Сил, не встановив покаяння для праведних Авраама й Ісаака та Якова, що не згрішили перед Тобою, але встановив покаяння для мене грішного, бо гріхів моїх більше, ніж піску морського. Намножилися беззаконня мої, Господи, намножилися беззаконня мої, і я недостойний глянути й побачити висоту небесну через безліч провин моїх. Зв’язано мене багатьма оковами залізними так, що не можу підвести голови моєї, і нема полегшення для мене, бо я прогнівив Тебе і лукаве перед Тобою вчинив, не сповнивши волі Твоєї і не додержавши повелінь Твоїх. І нині я схиляю коліна і від серця благаю милості від Тебе. Нагрішив я, Господи, нагрішив, і беззаконня мої я знаю, але прошу, благаючи, прости мені, Господи, прости мені і не погуби мене з беззаконнями моїми. Не пам’ятай провин моїх і у гніві Твоєму не засуди мене повік до безодні. Бо Ти, Боже, є Бог тих, що каються, і на мені вияви всю благість Твою, з великої милості Твоєї спаси мене, недостойного, і прославлятиму Тебе завжди у всі дні життя мого. Бо Тебе хвалять усі Сили Небесні, й слава Твоя на віки віків. Амінь.

Тоді:

Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління. Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємося Тобі, прославляємо Тебе, дякуємо Тобі, ради великої слави Твоєї.

Господи Царю Небесний, Боже Отче, Вседержителю, Господи, Сину Єдинородний, Ісусе Христе і Святий Душе, Господи Боже, Агнче Божий, Сину Отця, Ти, що взяв гріхи світу, помилуй нас. Ти, що взяв гріхи світу, прийми молитву нашу. Ти, що сидиш праворуч Отця, помилуй нас. Бо Ти Єдиний Святий, ти Єдиний Господь, Ісус Христос, задля слави Бога Отця. Амінь.

Повсякчас благословлятиму Тебе і вихвалятиму ім’я Твоє навіки і повік віку.

Господи, пристановищем нашим був Ти з роду в рід. Я сказав: Господи, помилуй мене, зціли душу мою, бо нагрішив я перед Тобою.

Господи, до Тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти Бог мій, бо в Тобі джерело життя; в світлі Твоєму побачимо світло. Нехай завжди буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе.

Сподоби, Господи, в день цей без гріха зберегтися нам. Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших, і хвальне і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас, бо ми уповаємо на Тебе.

Благословенний Ти, Господи, навчи мене оправдань Твоїх. Благословенний Ти, Владико, врозуми мене оправданнями Твоїми. Благословенний Ти, Святий, просвіти мене оправданнями Твоїми.

Господи, милість Твоя повік, творіння рук Твоїх не зневаж. Тобі подобає хвала, Тобі подобає оспівування, Тобі слава подобає, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Молитва святого Євстратія:

Величаючи, величаю Тебе, Господи, бо Ти зглянувся на смирення моє і не залишив мене в руках ворожих, але спас Ти від небезпеки душу мою. І нині, Владико, нехай захистить мене рука Твоя, і нехай зійде на мене милість Твоя, – бо стривожилася душа моя і тяжко страждає вона, коли виходить із мого окаянного і скверного тіла. Нехай ніколи лукавий супостат не зустріне і не схопить її в темряві через невідомі й відомі гріхи, що їх вчинив я в цьому житті. Будь милостивий до мене, Владико, і нехай не побачить душа моя похмурого погляду лукавих демонів, але нехай приймуть її ангели Твої світлі й пресвітлі. Прослав ім’я Твоє святе і Твоєю силою приведи мене на Божий суд Твій, коли будеш судити мене, нехай не прийме мене рука князя світу цього, щоб вкинути мене, грішного в безодню пекла, але приступи до мене і будь мені Спасителем і Заступником. Бо тілесні ці муки є радістю для рабів Твоїх. Помилуй, Господи, душу мою, що осквернилася пристрастями життя цього, і прийми її очищеною покаянням і сповіддю, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алілуя, алілуя, алілуя. Слава Тобі, Боже (тричі)

Трисвяте по Отче наш.

Тропарі, глас 8:

Господи, поглянь оком милостивим на мене убогого, бо життя моє добігає кінця, а від діл моїх немає мені спасіння. Тому молю Тебе, Господи, поглянь милостивим оком на мене убогого і спаси мене.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Життя моє закінчується, і страшний Твій престіл готується, життя моє проходить, суд на мене чекає, лякаючи мене вогненною мукою і полум’ям невгасимим. Сліз джерело подай мені і погаси його силу, бо Ти спасіння для всіх людей.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Благий, що ради нас народився від Діви і розп’яття перетерпів, смертю смерть подолав і воскресіння явив як Бог; не зневаж тих, що їх створив Ти рукою Своєю. Покажи чоловіколюбство Твоє, Милостивий, прийми молитву за нас Богородиці, що Тебе породила, і спаси, Спасе наш, людей зневірених.

Господи, помилуй (30 разів).

І відпуст.