Святитель Ігнатій (Брянчанінов)
Отечник
| ⇦Євлогій, учень блаженного патріарха Іоанна Милостивого | Авва Євлогій, пресвітер⇨ |
Авва Євлогій Скитський
1. Розповіли нам учні авви Євлогія Скитського таке: Коли старець посилав нас в Олександрію продавати рукоділля, то заповідав нам залишатися в цьому місті не більше трьох днів. «Якщо ж, – говорив він, – ви пробудете більше трьох днів і впадете в якийсь гріх: то я не винен у гріху вашому». Ми запитали його: «Чому ж інші ченці, перебуваючи в містах і селах із мирськими людьми, не відчувають шкоди для душ своїх?» Старець, відкривши нелживі вуста, сказав нам: «Повірте мені, чада мої: з часу прийняття мною чернецтва, я прожив у Скиту тридцять вісім років, не виходячи нікуди. Після закінчення тридцять восьмого року, пішов я з аввою Даниїлом до Олександрії до патріарха Євсевія через деяку потребу. Коли ми увійшли в місто, то зустріли там багато ченців, і відкрилися мої очі: я побачив, що декого з них били ворони крилами по обличчю; інших обіймали оголені жінки та шепотіли їм на вухо; з іншими гралися оголені діти чоловічої статі й мазали їх смородом; іншим підносили нюхати м’ясо та вино. З цього я зрозумів, що демони збуджували в розумі кожного ченця брань, відповідно до тієї пристрасті, якою він одержимий. З цієї причини, браття, я не хочу, щоб ви затримувалися в місті й піддавалися нападу таких помислів, правильніше ж демонів».
2. Старець Євлогій був дуже вправний у розумінні бісівських помислів.
Він збирав щодня учнів своїх до себе та наставляв їх як чинити опір помислам, що представляються розуму. Він говорив: «Скільки пристрастей у душі, стільки й бісів. Свідчить й Божественне Писання, що всякий поневолюється тому, чим перемагається. Хто поневолиться блуду і солодощам: той відкинув Христа.
Також марнославство, гордість, сріблолюбство та брехня роблять людину, що служить цим пристрастям, чужою Христа».
3. Блаженний Євлогій розповів про таке видіння одного старця; по самій же речі йому було видіння. Старець цей стояв у церкві на всенічному бдінні перед недільним днем. Братія стояли ликами і співали псалми Давидові.
Старець побачив, що церква наповнилася світлом, і що ангели Божі співають із братіями. Коли закінчилося всенічне бдіння, Ангели вийшли зі святого Вівтаря й поставлені були перед ними кошики, ніби кришталеві, наповнені золотими, срібними і мідними монетами, просфорами як цілими, так і роздробленими на кругляки; також поставлено було невелику золоту посудину з миром і золоту кадильницю з дуже запашним фіміамом. Коли братія, перш ніж вийти з церкви і розійтися по келіях, підходили для поклоніння до чесного хреста, то Ангели давали деяким златники з зображенням Господа нашого Іісуса Христа, іншим срібняки із зображенням хреста, іншим мідні монети, іншим цілі просфори, іншим укрухи; одних Ангели помазували миром із золотої посудини, інших кадили кадильницею; дехто не отримав нічого, а дехто йшов, залишивши в церкві отримане ними. Старець помолився Богу, щоб відкрили йому значення видіння, і чому дари не рівні, тим часом, як усі разом займаються псалмоспівом й бдінням.
І було відкрито йому, що ті, хто прийняв по златнику, – це ті, хто в середу, п’ятницю й седмичні дні та дванадесяті свята звершують бдіння пильно звечора до ранку; хто прийняв срібняки, – ті, хто пильнує з опівночі до ранку; хто прийняв мідну монету, – ті, хто примушує їх до співу псалмів; ті, хто прийняв цільні просфори, прилежні до читання книг; отримали крихти новоначальні, які не вступили ще в досконале чернече життя; помазані миром слухняні в усьому отцю своєму, які віддали себе на служіння всім, – поти й праці їхні приймаються перед Богом як миро; ті, які запахані фіміамом кадила, – це ті, хто піддалися балаканині й оговталися тільки тоді, коли увійшли до церкви; ті, хто не прийняв нічого, хто недбало піклується про своє спасіння, хто не протистоїть лихим помислам, хто не очищає серця від пристрастей, а віддався грошолюбству та ненажерливості; ті, що залишили в церкві отримані ними дари і пішли з порожніми руками, – це ті, хто займається еллінськими книгами, науками світу цього, – ті, хто віддався гордості, марнославству і людиноугодію.
| ⇦Євлогій, учень блаженного патріарха Іоанна Милостивого | Авва Євлогій, пресвітер⇨ |