Біблія українською мовою

Книга пророка Захарія

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 9
1: Пророче слово Господа на зем­лю Хадрах, і на Дамаску воно зупиниться,— бо око Господа на всіх людей, як і на всі коліна Ізраїлеві,—
2: і на Емаф, суміжний з ним, на Тир і Сидон, бо він дуже умудрився.
3: І збудував собі Тир фортецю, накопичив срібла, як пилу, і золота, як вуличного бруду.
4: Ось, Господь зробить його бідним і уразить силу його у морі, і сам він буде знищений вогнем.
5: Побачить це Аскалон і жахнеться, і Газа, і затремтить сильно, й Екрон; бо осоромиться надія його: не стане царя у Газі, й Аскалон буде безлюдним.
6: Чуже плем’я буде жити в Азоті, і Я знищу зарозумілість фи­листимлян.
7: Вивергну кров з уст його і мерзоти його з зубів його, і він дістанеться Богу нашому, і буде як ти­сячоначальник в Іуді, й Екрон буде, як Ієвусей.
8: І Я розташую стан біля дому Мого проти війська, проти тих, що проходять уперед і назад, і не буде більше проходити гнобитель, бо нині Моїми очима Я буду дивитися на це.
9: Радій від радости, дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і на молодому ослі, сині під’яремної.
10: Тоді знищу колісниці у Єфрема і коней у Єрусалимі, і знищений буде військовий лук; і Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря до моря і від ріки до країв землі.
11: А що стосується тебе, заради крови завіту твого Я звільню в’язнів твоїх із рову, в якому немає води.
12: Повертайтеся на твердиню ви, полонені, що маєте надію! Що тепер звіщаю, воздам тобі подвійно.
13: Бо, як лук, Я натягну Собі Іуду і наповню лук Єфремом, і підніму синів твоїх, Сио­не, проти синів твоїх, Іоніє, і зроблю­ тебе мечем ратоборця.
14: І явиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетить стріла Його, і прогримить Господь Бог трубою, і йтиме у бурях полуденних.
15: Господь Саваоф буде захищати їх, і вони будуть знищувати і топтати камені для пращ, і будуть пити і шуміти ніби від вина, і наповняться як жертовні чаші, як кути жертовника.
16: І спасе їх Господь Бог їхній у той день, як овець, народ Свій; бо, подібно до каменів у вінці, вони засяють на землі Його.
17: О, як велика благість його і яка краса його! Хліб одушевить язик юнаків і вино— отроковиць!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: Відчиняй, Ливане, ворота твої, і нехай пожере вогонь кед­ри твої.
2: Ридай, кипарисе, бо упав кедр, бо і величні спустошені; ридайте, дуби васанські, бо повалився непрохідний ліс.
3: Чутний голос ридання пастухів, тому що спустошено привілля їх; чутне рикання молодих левів, тому що спустошена краса Йордану.
4: Так говорить Господь Бог мій: паси овець, приречених на заколення,
5: яких покупці убивають безкарно, а ті, що продали, говорять: «благословенний Господь; я розбагатів!» і пастухи їх не шкодують за ними.
6: Бо Я не буду більше ми́лувати жителів землі цієї,— говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного у руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.
7: І буду пасти овець, приречених на заколення, овець воістину бідних. І візьму Собі два жез­ли, і назву один— благоволінням, другий— путами, і ними буду пасти овець.
8: І знищу трьох з пастирів у один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їх душа відвертається від Мене.
9: Тоді скажу: не буду пасти вас; та, що помирає,— нехай помирає, і та, що гине,— нехай гине, а ті, що залишаються, нехай їдять плоть одна одної.
10: І візьму жезл Мій— благовоління і переломлю його, щоб знищити завіт, який уклав Я з усіма народами.
11: І він знищений буде у той день, і тоді дізнаються бідні вівці, які очікують Мене, що це слово Господа.
12: І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні,— не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників.
13: І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю,— висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара.
14: І переломив Я другий жезл Мій— «пута», щоб розірвати братерство між Іудою й Ізраїлем.
15: І Господь сказав мені: ще візьми собі знаряддя одного із нерозумних пастухів.
16: Бо ось, Я поставлю на цій землі пастуха, який про загиблих не турбується і загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо повнотілих­ буде їсти і копита їх відірве.
17: Горе негідному пастухові, який залишає стадо! меч на руку його і на праве око його! рука його зовсім засохне, і праве око його зовсім осліпне.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: У той день відкриється джерело дому Давидового і жителям Єрусалима для омивання гріха і нечистоти.
2: І буде у той день,— го­во­рить Господь Саваоф,— Я знищу­ імена ідолів з цієї землі, і вони не будуть більше згадуватися, так само як лжепророків і нечистого духа ви­жену з землі.
3: Тоді, якщо хто буде про­рокувати, то батько його і мати його, які народили його, скажуть йому: тобі не слід жити, бо ти неправ­ду говориш в ім’я Господа; й уразять його батько його і мати його, які народи­ли його, коли він буде прорікати.
4: І буде у той день, посоромляться такі віщуни, кожен видіння свого, коли будуть прорікати, і не бу­дуть одягати на себе волосяниці, щоб обманювати.
5: І кожен ска­же: я не пророк, я хлібороб, тому що хтось зробив мене рабом від дитинства мого.
6: Йому скажуть: від чого ж на руках у тебе рубці? І він відповість: від того, що мене били у домі тих, що люблять мене.
7: О, меч! піднімися на пастиря Мого і на ближнього Мо­­го,— говорить Господь Саваоф: урази пастиря, і розсіються вівці! І Я про­стягну руку Мою на малих.
8: І буде на всій землі,— говорить Господь,— дві частини на ній бу­­дуть знищені, вимруть, а третя за­лишиться на ній.
9: І введу цю третю частину у вогонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, й очищу їх, як очищають золото: вони будуть закликати ім’я Моє, і Я почую їх і скажу: «це Мій народ», і вони скажуть: «Гос­подь— Бог мій!»

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Пророче слово Господа про Ізраїль. Господь, Який розпрос­тер небо, заснував землю й утворив­ дух людини всередині її, говорить:
2: ось, Я зроблю Єрусалим чашею несамовитости для всіх навколишніх народів, і також для Іуди під час облоги Єрусалима.
3: І буде у той день, зроблю Єрусалим тяжким каменем для всіх племен; усі, що будуть підні­мати його, надірвуть себе, а зберуться­ проти нього всі народи землі.
4: У той день,— говорить Господь,— Я уражу всякого коня сказом­ і вершника його божевіллям, а на дім Іудин відкрию очі Мої; всякого ж коня у народів уражу сліпотою.
5: І скажуть князі Іудині у серцях своїх: сила моя— жителі Єрусали­ма­ в Господі Саваофі, Бозі їхньому.
6: У той день Я зроблю князів Іудиних, як жаровню з вогнем між дровами і як палаючий світильник серед снопів, і вони знищать усі навколишні наро­ди, праворуч і ліворуч, і знову насе­ле­ний буде Єрусалим на своєму міс­­ці,­ у Єрусали­мі.
7: І спасе Господь спочатку намети Іуди, щоб велич до­му Давидового і велич жителів Єрусалима не підносилася над Іудою.
8: У той день захищати буде Господь жителів Єрусалима, і найслабший між ними у той день буде, як Давид, а дім Давида буде, як Бог, як ангел Господній перед ними.
9: І буде у той день, Я знищу­ всі народи, які нападають на Єрусалим.
10: А на дім Давида і на жителів Єрусалима виллю дух благодаті і розчулення, і вони будуть дивитися на Нього, Якого про­кололи, і будуть ридати за Ним, як ридають за єдинородним сином, і уболівати, як уболівають за первістком.
11: У той день здійметься великий плач у Єрусалимі, як плач Гададриммона у долині Мегиддонській.
12: І буде ридати земля, кожне плем’я окремо: плем’я дому Давидового окремо, і дружини їхні окремо; плем’я дому Нафанового окремо, і дружини їхні окремо;
13: плем’я дому Левіїного окремо, і дружини їхні окремо; плем’я Симеонове окремо, і дружини їхні окремо.
14: Усі інші племена— кожне плем’я окремо, і дружини їхні окремо.